Вип. 26 (2011)

Ходоренко А.В. ДИНАМІКА ГРУПОВИХ АНТРОПОНІМІВ СУЧАСНОГО ДИСКУРСУ
3. У НГО зазвичай відсутній прямий зв’язок з поняттям, що лежать в
основі найменування. НО є в певній мірі лише «вивіскою» для ділового
об’єкту, викликаючи різні асоціації з головним денотатом (Wella, Procter &
Gamble, British brewery). Реципієнт пов’язує НГО з поняттям, маючи лише
інформацію в своєму когнітивному апараті. Ще одним важливим питанням
є питання про віднесення онімів, зокрема ергонімів до імен власних.
Аналізуючи назви підприємств та установ, більшість дослідників в галузі
ономастики [2; 3; 4; 5] одностайно розглядають їх як імена власні. Деякі
лінгвісти, зокрема А. А. Реформатський, А. В. Суперанська [3; 4], вважають
багато назв підприємств, установ, організацій і т.п. перехідними явищами
між іменами власними і загальними. А. В. Суперанська визначила основні
характерні ознаки онімів: 1) співвідношення імені з конкретним, визначеним,
одиничним об’єктом, а не з цілим класом речей; 2) невизначеність денотата
імені, відсутність зв’язку з поняттям; 3) неможливість вживання імені в однині
для позначення всіх представників даного виду або роду [4, 5-34]. На
підставі даних критеріїв не всі назви підприємств та установ можна віднести
до розряду власних імен. А. А. Реформатський звертає увагу на описові
конструкції, відзначаючи, що «особливий інтерес представляють ті назви
об’єктів, у яких дійсно розповідається», що це таке, номінально значущими
словами без усякої умовності і обов’язкової для власних імен конвенціальності
[3, 20-21]. Прикладом може бути: Federal bureau of investigations,
British Insurance company та ін. Існування описових конструкцій, в яких
зберігається лексичні значення вихідних одиниць, наближає їх до розряду
імен загальних. Однак внаслідок того, що назви підприємств та установ
є індивідуальними назвами одиничних об’єктів, ми вважаємо можливим
включення їх у розряд власних імен.
Ми прослідкуємо типи НГО у термінології ономастики, згадавши
функції онімів, тому що їх всебічний опис неможливий без визначення
функцій, що ними виконуються, та зупинимося детальніше безпосередньо
на рекламній функції. Таким чином, НГО виконують такі основні функції:
1) називну; 2) інформативну; 3) прагмалінгвістічну; 4) когнітивну (пізнавальну);
5) рекламну.
Називна функція пов’язана зі специфікою власного імені взагалі, з його
відмінністю від апелятіва. Основне призначення власних імен – іменувати,
виділяти і розрізняти однотипні об’єкти. Власне ім’я зв’язується з індивідуальним
предметом, виділяючи його з класу подібних. Ця функція стосується
НО, так як вони називають окремі суспільства людей і виділяють їх з ряду
подібних. Інформативна функція ергонімів має свої особливості: вони несуть
інформацію про специфіку об’єкта (вид діяльності, специфіка товарів
або послуг і т.д.). Наприклад: Hoover vacuum cleaners , Соса-сola company,
Procter&Gambel, Mackdonalds’ та ін. Рекламна функція пов’язана з необхідністю
залучення уваги потенційного клієнта до названого об’єкту. Від
279