Вип. 26 (2011)

Валігура О. Р. СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПОРОДЖЕННЯ ...
У зв’язку з цим зазначимо, що синергетична парадигма, спрямована на
відкриття універсальних законів еволюції і самоорганізації, на широке застосування
розроблених в її межах моделей, набула сьогодні статусу найефективнішого
теоретичного інструментарію вирішення складних комплексних
проблем у багатьох галузях наукового знання. Її органічне поєднання з провідними
положеннями когнітивної лінгвістики, що пояснює стійкі кореляції
і зв’язки між мовою й мовними продуктами, з одного боку, та структурами
знань, операціями мислення і свідомістю індивіда, з іншого, уможливлює
дослідження когнітивних особливостей фонетичних явищ, зокрема, дозволяє
аналізувати й інтерпретувати з погляду синергетики причини виникнення
фонетичної інтерференції та механізми її реалізації в мовленні білінгвів.
Тому метою нашої праці є обґрунтування синергетичного підходу як
методологічного засобу до теоретичного дослідження процесів породження
інтерферованого мовлення і побудови відповідної стохастичної моделі його
продукування білінгвом.
Зважаючи на проблему нашого дослідження, нагадаємо, що в основі синергетичної
парадигми в мовознавстві лежить кваліфікація мовної системи
як складної, відкритої, нелінійної, еволюційної, що функціонує за рахунок
взаємодії власних підсистем і взаємної детермінованості інших зовнішніх
систем середовища (етносу, його культури, свідомості, соціуму) та перебуває
в стані більшої чи меншої рівноваги, маючи регуляторні механізми,
які забезпечують динаміку, самоорганізацію та збереження цієї системи
[8, 34]. Відповідно, у площині теорії лінгвосинергетики мовна особистість
розглядається як складна, незамкнена, дисипативна система, інтегрована в
навколишнє середовище, що і є джерелом мотивації її вербальної (дискурсивної)
та невербальної поведінки [7, 204; 9, 5].
Оскільки функціонування мови в комунікації розглядається як опосередковане
когнітивними операціями свідомості, що створює підґрунтя
для з’ясування закономірностей їхньої взаємодії, то основу синергетичного
бачення мовленнєвої діяльності становить когнітивно-комунікативний
дуалізм [7, 205; 10, 202]. При цьому зауважимо, що саме цей чинник визначає
організаційні умови і механізми породження мовлення – забезпечення
переходу від хаосу до порядку, усунення нерівноваги системи на користь
рівноваги, подолання когнітивної ентропії як міри відхилення системи від
певного стану, що приймається за еталонний. За цих обставин у фокус уваги
синергетичного підходу до розгляду мовленнєвих явищ, зокрема феномену
фонетичної інтерференції, потрапляють не лише комунікативні проблеми
інтерактивності (акомодація, перемикання кодів, дисипація, мітигація),
але й проблеми когнітивного характеру – когнітивна ентропія (дисонанс),
когнітивний консонанс, лінгвокогнітивний алгоритм гармонізації дискурсу
[7, 204].
27