Вип. 26 (2011)

Записки з романо-германської філології. – ВИП. 26. – 2011 р.
В кінці XVI ст. публікують перші праці про тютюн, як лікарську рослину
L’instruction sur l’herbe petum (1572) Jacques Gohory. У XVI ст. знаменитий
хірург Амбруаз Паре писав «Tesmoin m’en sera l’herbe appellée des anciens
petum, à présent catherinaire, ou medicée, ou herbe à la royne» [7, 34].
Кардинал Ришельє ввів податок на продаж тютюну в 1621 році. Міністр
Кольбер зробив з виробництва і продажу тютюну королівську монополію і
в ті часи виробництво тютюну було найрозвиненішим в Європі [11].
Тютюн можна було вживати багатьма способами: паління люльок,
сигарет або сигар, нюхання порошку, жування тютюну. Люльки відомі
людству ще з давніх часів. Геродот описував скіфів, що вдихали дим листя
ще в 500 р. до н.е., римляни та греки запозичили звичай палити люльки від
східних сусідів (германських, кельтських племен). Ранні форми сигарет
зафіксовані в Центральній Америці в ІХ ст. н.е. у формі курильних трубок
і мундштуків. Майя і пізніше ацтеки курили тютюн і різні психотропні
наркотики в релігійних ритуалах та часто зображали на горщиках, та
прикрасах храмів жерців в процесі паління [9, 32].
Для сигарет у Південній та Центральній Америці використовували різноманітні
рослинні листки для обгортання тютюну, коли сигарети добралися
до Іспанії були запроваджені кукурудзяні обгортки для тютюну і в XVII ст.
– папір. Продукт називався papelate і задокументований в картинах Гойї La
Cometa (паперовий змій), La Merienda en el Manzanares (пікнік біля річки
Мансанарес), and El juego de la pelota a pala (гра в м’яч) (XVIII ст.) [6].
В 1825 р. сигарети потрапили до Франції, де і отримали свою назву (cigarette
= cigare + ette) і в 1845 р. французька державна тютюнова монополія
почала виробляти їх [6, 97]. Сигарети, що вироблялися в Іспанії мали назву
cigarillo або cigarito, ця лексема походила від слова cigarra (cigale) – аналогія
форми і розміру з комахою.
В англомовному світі використання тютюну у формі сигарет стало популярним
після Кримської війни (1853-1856 рр.), британські солдати наслідували
своїх оттоманських союзників і російських ворогів.
Поширення паління сигарет у західному світі стало феноменом 20
століття: на початку 20 ст. річне споживання сигарет в США на душу
населення складало 54 шт. (еквівалент – менше 0,5% наслення викурювало
більше 100 сигарет на рік). Вже в 1965 р. споживання зросло до 4259 шт. на
душу населення (в той період 50% чоловіків та 33% жінок палили (більше
100 сигарет на рік)) [11]. До 2000 року споживання зменшилося до 2092 на
душу населення (30% чоловіків і 22% жінок), в 2006 р. споживання скоротилося
до 1691 шт. на душу населення (21% населення викурював більше
100 шт. на рік.) [11]. Під час Першої та Другої світових воєн сигарети були
в раціоні солдат, що сприяло поширенню паління.
Аналізуючи лексику арго, що стосується паління тютюну, стає очевидно,
що французькому арго притаманні формальні (афіксальні) асемантичні
254