Вип. 26 (2011)

Пшанська Г. Т. ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ СУПЕРЛАТИВНОЇ ОЗНАКИ ...
Не менш вагомим є вживання й інших частин мови, в семі яких міститься
підсилена ознака – це велика кількість афективних прикметників, що
вживаються у функції прислівників, іменники, дієслова, прислівники на
“-mente”, дієприкметникові звороти та герундії, суперлативне значення яких
розпізнається в контексті.
ЛІТЕРАТУРА
1. Beinhauer, Werner. El español coloquial. – Madrid, Gredos, 1991 [1929].
2. Carreter, F. Lázaro. El problema del artículo en español, en Estudios de lingüística. –
Barcelona: Edit. Crítica, 1980.
3. E. Coseriu, “Introducción al estudio estructural del léxico”, en Principios de semántica
estructural. – Madrid: Gredos, 1997.
4. Náñez, Emilio. La lengua del coloquio.- en ”Mesa, sobremesa” de A. Zamora Vicente.-
Madrid: Edit. Coloquio S.A., 1982.
5. R.A.E. Esbozo de una nueva gramática de la lengua española. - Madrid: Еspasa Calpe,
1992.
6. Vigara Tauste, Ana María. Aspectos del español hablado. - Madrid: S.G.E.L., 1980.
ІЛЮСТРАТИВНІ ДЖЕРЕЛА
7. Alas, Leopoldo. “Clarín”. La regenta.- Madrid. – Alianza Editorial, 2.a ed., 1967.
8. Arniches, Carlos. Del Madrid castizo, ed. de José Montero Padilla. - Madrid: Cátedra, 1978.
9. Beinhauer, Werner. El humorismo en el español hablado. - Madrid: Gredos, 1973.
10. Galdós, Benito Pérez. Fortunata y Jacinta. - Madrid: Edit. Hernando, 13-a ed., 1979.
11. de Larra, Mariano José . Artículos. - Ed. de Carlos Seco Serrano. – Barcelona, Planeta,
2-a ed., 1982.
12. Pérez Merinero,Carlos. Las reglas del juego.- Madrid: Cátedra, 1982.
13. Torres del Álamo, Ángel y Asenjo, Antonio. Chulapas y chulapones.- Madrid: Renacimiento.
231