Вип. 26 (2011)

Записки з романо-германської філології. – ВИП. 26. – 2011 р.
nada´. Бенгауер також наводить приклади вживання іменників в ад´єктивній
функції, таких як “perra vida” та “un querer verdad”.
Подібні конструкції знаходимо і в проаналізованих текстах:
y escucha el “programa monstruo”
que durmiendo he “cavilao” [13, 137].
(…) a partir de los pantalones, el broncazo padre [8, 79].
(…) pos después de esa conducta modelo (…) [8, 95].
Існує також велика кількість дієслів, які несуть суперлативний/елативний
зміст: “maravillarse”, “extasiarse”, “aterrorizar”, та ін.:
La cosa se eternizaba [12, 97].
los tipos como usted me revientan [12, 54].
Esas cosas de brujería barata le pirraban [12, 33].
Серед дієслів з підсилюючою функцією знаходимо “forrarse” та “hincharse”:
y alguien se forraría especulando con aquel rico suelo [12, 153].
Nos hinchamos de dar vueltas por madrid [12, 57].
Nos hinchamos a fumar y a tomar tila [12, 140].
Суперлативну функцію може виконувати герундій:
Salí pitando [12, 177].
que sabes que soy gitano,
y en cuanto tengo un billete
le doy “boleta volando” [13, 176].
Прислівникові форми, утворені за допомогою прикметників з додаванням
суфікса “-mente”, значною мірою доповнюють ряди прислівників з
суперлативним значенням:
Los tiempos han cambiado extraordinariamente [11, 391].
El plan está superiormente concebido [11, 402].
Izquierdo no reparó que a su amigo
le temblada horriblemente el párpado [10, 198].
bajo un cielo bruñido, inmensamente desnudo [10, 239].
gritaban desaforadamente [10, 241].
Як бачимо, вираження суперлативної ознаки на лексичному рівні здійснюється
за допомогою різноманітних засобів.
У статті розглянуто лексичні одиниці, семантика яких дозволяє виражати
найвищий ступінь якості предмета або дії – це слова-квантифікатори (прислівники,
числівники), прикметники, іменники, дієслова та прислівники із
суфіксом “-mente”.
Найпоширенішими прислівниками-квантифікаторами в іспанській мові
є лексеми muy, mucho, tanto, demasiado, та інші, які в розмовній мові часто
замінюються своїми функціональними еквівалентами.
Характерним для іспанської мови є вживання числівників з метою
вираження суперлативних кількостей.
230