Вип. 26 (2011)

Присяжнюк Л.Ф. ЕНЕРГІЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЕТИКИ
exhaustion was so complete that the very sight or smell of paint made him
nauseated (18, 185).
Редукція емоційної активності втілюється шляхом вживання слів і
словосполучень, які позначають відсутність здатності до дії, сповільнену
реакцію та пов’язані з семантикою пасивності: collapsed in heap, weak, ill,
delirious, exhaustion.
Слід зазначити, що в аналізованому романі словесні образи з семантикою
силової динаміки постійно зустрічаються в текстових ситуаціях, присвячених
зображенню творчого процесу, сприяючи створенню емоційних піків
художнього твору. У мегаконтексті роману повторювання таких слів створює
процесуальні наскрізні образи [6, 18]. Таким наскрізним образом стає образ
відданого своєму покликанню творця, який вкладає всю внутрішню енергію
у свої картини. Увагу привертає те, що опис картин головного персонажа
твору, Вінсента ван Гога, зосереджується навколо їх здатності транслювати
енергію, закладену в них автором:
That which characterize all the work of Vincent Van Gogh [he read] is the
excess of force, and the violence in expression. In his categorical affirmative
of the essential character of things, in his often rash simplification of form,
in his insolent desire to look at the sun face to face, in the passion of his
drawing and colour, there lies revealed a powerful one, a male, a darer who
is sometimes brutal, sometimes ingenuously delicate (18, 468-469).
У своїй рецензії на картини Вінсента ван Гога критик відзначає енергетику
творчого доробку митця. Образ сильної енергетики створюється шляхом
підкреслення маскулінності картин, яка в західноєвропейській культурі
асоціюється з такими рисами як відвага та сила. Це підкріплюється словами
і словосполученнями, пов’язаними з відношеннями сили: excess of force,
violence, powerful, brutal. Повторенням таких синонімічних слів досягається
відтворення енергетичної сили, яку випромінюють картини.
Окрім слів, семантика яких пов’язана з силовою динамікою, аналіз
фрагментів художніх текстів, які містять опис ЗСС, виявив продуктивність
використання мовних одиниць на позначення сенсорних відчуттів людини.
Вживання таких одиниць зумовлює породження ще одного типу образу −
перцептивного [12, 132]. Під перцептивним розуміємо різновид словесного
образу, який базується на використанні слів на позначення сенсорних відчуттів
(зорових, аудитивних, олфактивних, тактильних, смакових) в їх прямому
значенні без виникнення семантичних зсувів. Як відомо, головною ознакою
художнього образу є його здатність формуватися в свідомості суб’єкта без
матеріальної наявності об’єкта [6, 18]. Таким чином, перцептивний образ,
діючи як аналог подразників (предметів і явищ матеріальної дійсності),
здатен викликати відповідні відчуття. Розглянемо вплив такого образу
в наступному фрагменті з роману В. Голдінга “Lord of the Flies”, який є
221