Вип. 26 (2011)

Присяжнюк Л.Ф. ЕНЕРГІЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЕТИКИ
митця увійти в ЗСС, що суб’єктивно переживається ним як творче натхнення;
2) емоційне крещендо − перебування художника в ЗСС, що супроводжується
незвичним спалахом внутрішньої енергії; 3) розв’язка − вихід зі ЗСС, що
завершується поверненням до нормального стану свідомості.
Кожна з цих частин характеризується зображенням різного рівня внутрішньої
психічної енергії митця. Розглядаючи проблему кореляції енергетики
слова та психічної енергії, слід звернутися до теорії образу.
Традиційно лінгвістичні студії, присвячені вивченню художньої семантики,
зосереджуються на так званих тропеїчних засобах [12, 132], пов’язаних
з перенесенням значення, семантичним зсувом. Вони розглядаються як
локальні образи, які створюються окремими експресивними засобами і
стилістичними прийомами, наприклад, метафорою, епітетом тощо [6, 18; 9,
43-45]. Так, у наведеному фрагменті втілення зростання внутрішнього напруження
та, відповідно, внутрішньої енергії відбувається шляхом використання
метафори (lost in a hazy mist), художнього порівняння (like a man ridden by
a thousand demons). Семантичний зсув спричиняє відхилення від звичного
рівня енергетики [15], що забезпечує емоційність висловлення. Водночас
привертає увагу той факт, що зазначені образи не є основними елементами
створення семантичного напруження в аналізованому уривку. Безперечно
підсилюючи емоційний ефект, вони слугують додатковим фактором передачі
образної інформації. Адже специфіка семантики художнього тексту, яка
характеризується контекстуальною взаємодією мовних одиниць, потребує
не лише розгляду власне образних засобів, але й інших елементів, які в
системі художнього тексту можуть ставати носіями образної інформації.
Семантичний аналіз мовних одиниць, залучених у наведеному фрагменті,
дозволяє говорити про наявність потенційних словесних образів, які, з одного
боку, набувають стилістичного значення в контексті художнього твору
внаслідок порушення звичної сполучуваності слів, у результаті дії принципу
повторюваності певних елементів різних мовних рівнів, наприклад, повтору
ключових слів [5, 51]. З іншого боку, ми вважаємо, що здатність таких слів і
словосполучень ставати носіями образної інформації потенційно закладена
в їхній семантиці та зумовлюється поєднанням емоційної, експресивної, оцінювальної
та стилістичної конотацій [2, 162]. Проведений аналіз свідчить,
що у переважній кількості прикладів елементами, які отримують додаткове
значення, стають слова, семантика яких пов’язана з силовою динамікою.
Ідея силової динаміки знайшла своє відображення у концепції “рушійної
сили” (force dynamics) Л. Талмі [14], який запропонував новий підхід до
вивчення значення мовних одиниць шляхом звернення до відношень між
об’єктами. Спектр таких відношень включає в себе внутрішньо властиву
одному об’єкту тенденцію до силового впливу; опір, який чинить інший
об’єкт цій силі; намагання першого перебороти цей опір; блокування цього
намагання другим об’єктом [там само, 10]. Прикладами слів, у семантиці
219