Вип. 26 (2011)

Присяжнюк Л.Ф. ЕНЕРГІЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЕТИКИ
художнього тексту. З метою унаочнення взаємодії психічної та словесної
енергії ми звертаємося до явища безпосередньо пов’язаного з внутрішньою
психічною енергією − змінених станів свідомості (далі ЗСС).
Отже, актуальність цієї статті визначається загальною спрямованістю
сучасних філологічних студій на пошук нових шляхів до розкриття прихованих
смислів художнього тексту, встановлення його концептуальної будови,
поглиблення уявлень про механізми породження художньої образності.
Предмет нашого вивчення становлять семантичні та стилістичні особливості
репрезентації ЗСС у системі словесних образів художнього тексту.
Мета дослідження полягає у встановленні специфіки втілення ЗСС в образній
системі художнього тексту шляхом семантичного та контекстуальноінтерпретаційного
аналізу. Зазначена мета передбачає вирішення таких
завдань: 1) надати визначення ЗСС і окреслити напрями їх вивчення в
лінгвістиці; 2) виокремити засоби втілення ЗСС в образному просторі художнього
тексту; 3) запропонувати типологію художніх образів крізь призму
їх ролі у втіленні ЗСС.
Матеріалом дослідження слугували романи І. Стоуна “Lust for Life” і
В. Голдінга “Lord of the Flies”.
Трактування образу як різновиду відображення дійсності [6, 18; 3,
77], як художньої реконструкції свідомості [12, 128] зумовлює інтерес до
вивчення особливостей художнього втілення емоцій і інших явищ, пов’язаних
з психічною діяльністю людини, зокрема, свідомістю та її станами. У
психології ЗСС трактуються як нетривалі непатологічні психосоматичні
стани, які виникають у психічно здорових людей під впливом зовнішніх і
внутрішніх факторів. Такими факторами можуть бути надзвичайні ситуації,
психотропні засоби, медитація, творчий акт тощо [4; 7, 3-7; 13, 28]. ЗСС супроводжуються
відповідними характерними симптомами: змінами перебігу
мисленнєвих процесів; порушенням відчуття часу; втратою контролю над
власною емоційною сферою; викривленням сприйняття образу власного тіла;
відчуттям відродження; підвищеною чутливістю до навіювання [7, 6-11].
Увагу лінгвістів ЗСС привернули через зміни, які вони спричиняють у
вербальній поведінці людини [13, 29-31]. У ракурсі художньої семантики
ЗСС можуть розглядатися з трьох позицій: автора, персонажа та читача. Це
пов’язано з тим, що, по-перше, ЗСС є однією зі сторін вивчення психологічного
портрета автора художнього твору, оскільки акт творчості супроводжується
цими станами [4]. По-друге, ЗСС можуть бути втілені в образній
системі художнього тексту. Зрештою, сам художній текст може слугувати
фактором спричинення ЗСС [16, 411-430]. Ми аналізуємо ЗСС як частину
образного простору тексту та зосереджуємося на виокремленні засобів їх
втілення в системі словесних образів.
Вивчаючи ЗСС у художній семантиці, слід брати до уваги неможливість
застосування традиційних методик дослідження концептів, оскільки пошук
217