Вип. 26 (2011)

ЗАПИСКИ З РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ. – Вип. 26. – 2011.
УДК 811.111’38
Присяжнюк Л.Ф.
ЕНЕРГІЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ КРІЗЬ ПРИЗМУ
ПОЕТИКИ ЗМІНЕНИХ СТАНІВ СВІДОМОСТІ
216
Дослідження присвячене вивченню змінених станів свідомості в художній
семантиці. У статті розглядаються особливості породження художніх смислів
і виокремлюються типи словесних образів, задіяних у втіленні змінених станів
свідомості.
Ключові слова: образ, перцептивний образ, троп, теорія силової динаміки,
змінені стани свідомості.
Присяжнюк Л.Ф. Энергия художественного образа сквозь призму поэтики
измененных состояний сознания. Исследование посвящено изучению измененных
состояний сознания в художественной семантике. В статье рассматриваются
особенности порождения художественных смыслов и выделяются типы
словесных образов, задействованные при воплощении измененных состояний
сознания.
Ключевые слова: образ, перцептивный образ, троп, теория силовой динамики,
измененные состояния сознания.
Prysiazhniuk L.F. Image energy from the perspective of altered states of consciousness.
The research focuses on the analysis of altered states of consciousness in literary
semantics. The peculiarities of generation of literary senses are explored. Types
of linguistic images involved in representation of altered states of consciousness are
singled out.
Key words: image, perceptual image, trope, force dynamics theory, altered states of
consciousness.
У кожній науковій галузі можна виокремити проблеми, які ніколи не
втрачають актуальності. Для наукових студій, спрямованих на вивчення художньої
семантики, таким питанням є розкриття специфіки художньої образності,
її відмінності від образності, притаманної повсякденній свідомості.
Традиційно образність визначалася як властивість мовлення апелювати
до нашої уяви і почуттів [11, 76], передавати не тільки логічну інформацію,
але й інформацію, пов’язану з відчуттями, сприйманнями та уявленнями [9,
39]. Вплив художньої образності пояснюється сугестивною функцією образу,
тобто здатністю до втілення переживань, які не піддаються вербалізації,
породжуючи при цьому нові смисли [3, 78], викликаючи трансові стани [10,
139], моделюючи та індукуючи психічну енергію [1; 15]. Останнє твердження
викликає багато суперечностей, оскільки сьогодні не існує можливості
вимірювати енергію слова [8, 77]. Проте ми спробуємо пояснити це явище,
ґрунтуючись на семантиці мовних одиниць і беручи до уваги прирощення
смислу в результаті включення таких одиниць до образної системи