Вип. 26 (2011)

Записки з романо-германської філології. – ВИП. 26. – 2011 р.
від регіональних особливостей? (Отримані відповіді: “так” - 53%; “ні”–24%;
“частково”-23%)
‣ Чи повинна вимова відповідати ситуації спілкування? Тобто, чи повинен
політик, професор і т.п., під час виступу перед великою аудиторією,
говорити по-іншому, ніж у побутовому спілкуванні? (Отримані відповіді:
“так”-69%; “ні”-18%; “частково”-13%).
Для правильної інтерпретації даних дослідниками були проведені додаткові
тести, необхідні для спостереження за впливом інших чинників. При
цьому до уваги приймалися такі проблеми: можливий вплив послідовності,
в якій записувалися зразки мовлення; функція записів; вплив голосу, змісту
тощо.
Аналіз результатів показав, що слухачі толерантні до вимови усіх груп
мовців (22 випадки з 43). Виключення склали лише диктори на радіо і телебаченні
(13 випадків). Вплив регіональної приналежності інформантів на
їх оцінку зразків мовлення також не став несподіванкою. Досить чітко цей
взаємозв‘язок проявляється у Баварії, Північній Німеччині та Саксонії. Визначився
також і яскраво виражений вплив чинника приналежності до вікової
і професійної групи. Характерною була реакція таких груп мовців, як вчителі
та школярі. Останні хотіли би очікувати, щоб вчителі проявляли “зближуючу”
артикуляцію, вживаючи регіональні вимовні особливості. Вчителі ж, у
свою чергу, висувають підвищені вимоги до власної вимови, вважаючи, що
їх мовлення повинно бути вільним від регіональних вкраплень. Разом із тим
вони допускають вживання різних вимовних варіантів у спілкуванні на роботі
і вдома. Автори дослідження стверджують, що вимова вчителів, оцінювана
іншими мовцями як нестандартна, тобто із домішкою регіоналізмів, може
негативно вплинути на їх професійну діяльність і компетенцію.
Проведене Е. Штоком і У. Голлмахом дослідження показало, що відношення
німців до вимови дикторів радіо і телебачення проявляється у
намаганні дотримання останніми стандартної вимовної норми. Будь-які
відхилення від неї сприймаються слухачами негативно і відповідно реєструються
на шкалі оцінок.
Вплив соціальних і регіональних чинників також позначається на оцінці
слухачем чужої вимови. Так, наприклад, слухачі з південно-німецького регіону
позитивно оцінюють зразки мовлення з південно-німецькими вимовними
особливостями (середньобаварськими і т. ін.), в той час як на півночі ступінь
прийнятності південно-німецької вимови дуже низький. Автори соціофонетичного
дослідження також вважають, що нова кодифікація вимови повинна
враховувати усю сукупність чинників ситуативно-стилістичного характеру,
що проявляються у вимові [22].
Результати даного соціофонетичного дослідження тим більш цікаві, що
його результати стосовно вимови вчителів підтверджуються дослідженнями,
проведеними у Нижній Саксонії і Саксонії [11, 55-59]. С. Є. Перепєчкіна
186