06.03.2015 Views

Вип. 26 (2011)

Вип. 26 (2011)

Вип. 26 (2011)

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

Петренко Д.О. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЯ<br />

Тестування мало на меті визначити, з якого регіону Німеччини, судячи<br />

з вимови, походить мовець? Кожен учасник отримував картку із спрощеним<br />

позначенням шести регіонів Німеччини: північно-західний, центральнозахідний,<br />

центрально-східний, південно-західний, південно-східний.<br />

У даному випадку найважливішим було встановити, чи вважає слухач<br />

дану вимовну форму надрегіональною чи ні. Для відповіді в нього було дві<br />

можливості: 1) “надрегіональна вимова”; 2) “я її не розпізнаю”.<br />

Опитування передбачало виявити обумовлену ситуацією спілкування<br />

диференціацію норм очікувань носіїв німецької мови. Згідно гіпотези<br />

дослідників, суворість суджень слухачів повинна бути найбільшою стосовно<br />

до дикторів інформаційних програм (новин). Вимова інших мовців допускала<br />

більшої поблажливості, яка виражалася у визнанні більш чи менш виражених<br />

регіональних вимовних форм. В тому випадку, якщо стандартна вимова<br />

відповідає системі норм очікувань слухачів, то слід припустити, що вона<br />

не залежить від їх мовного походження. Якщо ж нарівні із стандартом<br />

слухачі визнають і деякі регіональні варіанти (наприклад, глухий [ s ]<br />

перед голосним, або грасований [ R ] замість щілинного Reibe - [ R ], або<br />

подовження коротких голосних), то це повинно проявитися при оцінці<br />

окремих мовленнєвих зразків у взаємозв‘язку між відповідями на запитання.<br />

Крім того, групування слухачів за їх мовним походженням (наприклад, за<br />

приналежністю до північного чи південного регіону) буде, вірогідно, мати<br />

безпосереднє відношення до позитивної оцінки зразків мовлення з певними<br />

регіональними вимовними особливостями.<br />

Інша частина анкети допомагає визначити соціологічну оцінку аудиторії<br />

слухачів та уточнити їх суб‘єктивну думку про значення вимови у процесі<br />

спілкування. Потрібно було отримати відповіді на такі запитання:<br />

Регіон та тривалість проживання там інформанта?<br />

Вік (усі інформанти розподілялися на 4 групи: 14-17 років; 18-25<br />

років; <strong>26</strong>-35 років; 36-75 років);<br />

Стать;<br />

Професія (розглядалося 6 груп: школярі; студенти; учні середніх<br />

спеціальних училищ; кваліфіковані робітники; випускники вузів; вчителі).<br />

Яка регіональна вимова (розмовний різновид чи діалект) подобається<br />

Вам більш за все?<br />

Яку регіональну вимову Ви поставили би на 2-е місце?<br />

Яка регіональна вимова для Вас є особливо неприємною?<br />

Якої думки Ви дотримуєтеся стосовно таких питань:<br />

‣ Чи залежить професійна компетенція людини та ефективність її діяльності<br />

від вимови? (Отримані відповіді: “так”-74%; “ні”-10%; “частково”-<br />

16%)<br />

‣ Чи повинні представники професій, пов‘язаних з інтенсивним говорінням<br />

(вчителі, політики, юристи, теологи), використовувати вимову, вільну<br />

185

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!