Вип. 26 (2011)

Палівода У.Я. ПРОЯВИ ДВОЇСТОСТІ У КУЛЬТУРІ ТА МИСЛЕННІ НАРОДУ
УДК 81-115
ПРОЯВИ ДВОЇСТОСТІ У КУЛЬТУРІ
ТА МИСЛЕННІ НАРОДУ
(український та німецький феномени)
Палівода У.Я.
У статті досліджується вплив архаїчного дуалізму на способи мислення
та культуру українського і німецького народів. Розглядаються витоки та
функціонування двоїни, культ двоїстості у міфології та релігії, прояви бінарності
у лексиці та композиції українського та німецького фольклору. Вводяться поняття
‘парна формула’ та ‘індекс бінарності’.
Ключові слова: дуалізм, двоїна, культ парності, бінарне явище, парна формула,
індекс бінарності.
Паливода У.Я. Проявления двоичности в культуре и мышлении народа (украинский
и немецкий феномены). В статье исследуется влияние архаичного
дуализма на способы мышления и культуру украинского и немецкого народов.
Рассматриваются истоки и функционирование двойственного числа, культ
двоичности в мифологии и религии, проявления бинарности в лексике и композиции
украинского и немецкого фольклора. Вводятся понятия ‘парная формула’
и ‘индекс бинарности’.
Ключевые слова: дуализм, двойственное число, культ парности, бинарное явление,
парная формула, индекс бинарности.
Palivoda U.Y. Manifestations of duality in the folk culture and mentation (Ukrainian
and German phenomena). The influence of the archaic dualism on the ways of mentation
and the culture of Ukrainian and German nations is investigated in the article .
The author examines the sources and the functioning of the dual number, the twoness’
cult in the mythology and the religion, manifestations of binarity in the vocabulary
and the composition of the Ukrainian and German folklore. The concepts of the‘ twin
phrase’ and ‘the index of binarity’ are introduced.
Key words: dualism, dual number, the twoness’ cult, a phenomenon of binarity, the
twin phrase, the index of binarity.
Вивчення мови на сучасному етапі все більше і більше пов’язується з
лінгвістичними дослідженнями порівняльного характеру, що торкаються не
тільки мови як такої, а й психології людини, культури народу, його соціального
устрою, міфологічних та релігійних поглядів. Такі тенденції з’являються
у мовознавстві у ХІХ ст. разом з роботами В. фон Гумбольдта, Я. Ґрімма та
В. Ґрімма, Р. Раска, Ф. І. Буслаєва, О. О. Потебні і знайшли своє продовження
у ХХ ст. у працях Ш. Баллі, Ж. Вандрієза, Е. Сепіра, Б. Л. Уорфа, Л. Вейсгерба
та ін. “Можна вважати, що істинно науковий період в історії лінгвістики
починається з порівняльного вивчення і реконструкції індоєвропейських
мов [9, 127].” Хоча ця теза і звучить досить категорично, але по суті саме
169