Вип. 26 (2011)

Лисенко М.О. АБРЕВІАТУРИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПРЕСІЇ
С (Coefficient of community) — ‘коефіцієнт видової спільності, або видової
подібності біоценозів (угруповань)’.
Третя підгрупа виникає на основі термінів, до складу яких входять слова
складної будови (певні типи похідних слів, складених та складено-похідних):
WWTP (Wastewater Treatment Plant) – ‘ЗПЗВ (завод з переробки забрудненої
води)’.
Четверта підгрупа абревіатур утворюється на основі термінологічних
одиниць трьох зазначених вище типів шляхом розширення АБ утвореної
без службових елементів: AQUIRE (Aquatic Information Retrieval) – ‘подача
інформації про воду’; шляхом включення неповнозначних слів: DOW
(Defenders of Wildlife) – ‘ЗДП (захисники дикої природи)’ DOE (U.S.Department
of Ecology) – ‘ДЕ (амер. Департамент екології)’; за рахунок включення цілих
слів або перших складів повнозначних слів: HELP MODEL – (Hydrologic
Evaluation of Landfill Performance Model) ‘гідрологічна оцінка моделі інтенсивності
закопування сміття в землю’, EECONET (European Ecological
Network) – ‘ЄЕС (європейське екологічне співтовариство)’.
Звернення до абревіації сучасної англійської гідроекологічної термінології
уможливлює опис і розмежування скорочень на основі структурних
особливостей базових одиниць. Як результат, було встановлено, що абревіатури
АГЕТ формуються зі складених термінолексем, утворених, головним
чином, з повнозначних слів. Також шляхом включення службових частин
мови або складених слів до таких конструкцій та на основі всіх згаданих
термінів способом розширення кінцевої одиниці (абревіатури). Незважаючи
на структурну та графічну неоднорідність самих скорочень, можна чітко
виділити такі типи абревіатур, як лексичні, графічні та лексико-графічні.
Останні утворюють найчисленнішу групу і поділяються на алфабетизми
(змішані та власне алфабетизми) й акроніми (буквені, фрагментарні, еліптичні).
В сучасному світі скорочення набувають все більшого значення, зростає
їхня кількість, а разом з цим – різноманітність їхньої будови, що стимулює
подальше вивчення цих одиниць.
ЛІТЕРАТУРА
1. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия: Военные и научно-технические сокращения
в иностранных языках. – М.: Военное издательство, 1972. – 320 c.
2. Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Автореф.
дис... канд. филол. наук .– М., 1967. – 26 с.
3. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии. – Ленинград: Изд-во Ленинградского
университета, 1986. – 274 с.
4. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. – М.:
Наука, 1977. – 260 с.
5. Дюжикова Е.А. Аббревиация сравнительно со словосложением: структура и
семантика (на материале современного английского языка): Автореф. дис... канд. филол.
наук. – М., 1997. – 49 с.
147