Вип. 26 (2011)

Коротка С.Г. КОМУНІКАТИВНІ РОЛІ ГЕРЦОГА В РОМАНІ СОЛА БЄЛЛОУ «ГЕРЦОГ»
слідження є усвідомлення комунікативної ролі як виключно інтерактивного
феномену. Зокрема, такий підхід використовується сучасним конверсаційним
аналізом, що вивчає комунікативні ролі в аспекті їх релевантності для
змістовно-формальних характеристик діалогічного мовлення на основі
аналізу процедурної інфраструктури локальної інтеракції (Т. Anderson,
М. Billig, D. Boden; Ch. Goodwin; J. Heritage; G. Psathas, H. Sacks; E. Schegloff,
M. Wetherell) [12; 13].
У цьому зв’язку, недослідженим аспектом теорії і практики аналізу комунікативних
ролей залишається їх розгляд у ракурсі інтегративного підходу,
зважаючи на взаємопов’язаність статичних чинників ролі (заданих соціопсихологічними
характеристиками особистості) із динамічними чинниками,
похідними від контексту локальних інтеракцій.
Метою статті є дослідження константних (категорійних) і змінних (оперативних)
комунікативних ролей головного персонажу роману Сола Беллоу
«Герцог» як вияву його психологічних характеристик у діалогічних інтеракціях
з різними дійовими особами.
Використовуючи термінологію Г. Сакса [12], відносно константні ролі
позначаються в нашій праці як категорійні, менш стабільні і більш варіативні
– як оперативні. Враховуючи те, що дослідником не встановлюється обсяг
цих понять і не надається їх визначення, у праці пропонується використовувати
поняття «категорійна роль» у такому значенні: це відносно постійна
комунікативна роль, яка фокусує в собі характеристики колективних мовних
/ комунікативних особистостей, відзначені стереотипами комунікативної
поведінки за професійними, віковими, статевими, психологічними та ін.
ознаками, іманентними комунікантові як особистості. У діалогах з різними
персонажами твору такі ролі реалізуються в оперативних варіантах, які залежать
від інтерпретації співрозмовниками взаємної комунікативної поведінки,
що впливає на розподіл інтерактантів у відповідні рольові категорії.
Як показав аналіз монологічного і діалогічного мовлення головного
персонажу роману Сола Бєллоу у різних комунікативних ситуаціях, комунікативна
особистість Герцога пов’язана передусім із родом його діяльності
(професор, філософ), рівнем освіти (інтелектуал) і психологічним типом, що
визначається об’єднанням таких ознак, як інтуїція, ірраціональність, логіка
й інтроверсія. При цьому стереотипи комунікативної поведінки, відповідні
комунікативним ролям «професор», «філософ», «інтелектуал», є притаманними
саме психологічному типу «інтуїтивно-логічного ірраціонального
інтраверта» (модельною особистістю для якого вважається у сучасному
типознавсті О.Д. Бальзак [7, 10-11]). Отже, саме психологічні ознаки визначають
формування головного героя як комунікативної особистості і як
особистості взагалі (опосередковано вплинувши на вибір професії і рівня
освіти). Якщо розглянути результати соціологічного вивчення психологічних
типів у когнітивно-комунікативному лінгвістичному ракурсі, то концептами
101