Випуск 28 - Главная страница - Одеський Національний ...

88
ЗАПИСКИ З РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ. – Вип. 28. – 2012
кання французьких завойовників на території острову з огляду на наявність
саме в цьому регіоні більшої кількості укріплених поселень, захищених валами
чи стінами, щільно розташованих поряд [7, liii].
Трішки нижче рівень густоти заселення у другому градуальному класі (від
20 до 39 назв), куди потрапляють графства Букингемшир (22), Гемпшир (27),
Глостершир (23) та Оксфордшир (28), які теж територіально знаходяться
поруч.
Третій клас (з діапазоном від 10 до 19) умовно складають Корнуолл (12) та
Кент (14), які розташовані відповідно на крайньому південному заході та сході
острову. В Корнуоллі, як вже зазначалось вище, був присутній свій особливий
діалект кельтської мови з назвою Cornish, що поряд з давньоанглійською мовою,
ускладнювало затримку французького елементу і сприяло впливу кельтської
культури на формування назв. Графство Кент також має свою
своєрідність – кентський діалект англійської мови, що, як і у випадку з Корнуоллом,
могло запобігати широкому розповсюдженню французьких елементів.
До четвертого класу (з діапазоном від 1 до 9) належать графства Беркшир
(8), Суррей (3), Іст Сассекс (8), Вест Сассекс (5) та острів Вайт (3). Що
стосується острову Вайт, то причиною невеликої кількості ойконімів з французькими
елементами може знову ж таки, як у випадку з островом Сіллі,
стати невелика територія острову, відсутність ресурсів для проживання, а
також стратегічна мета завойовників просуватись на територію саме англійського
острову. Графства, що залишилися, формують певне скупчення на
південному сході Англії, що також може свідчити про рівномірність розселення
загарбників на новій території.
Крім того, ми можемо спостерігати різницю між кількістю лексичних запозичень
та етимологічних гібридів серед французьких елементів. 13% лексичних
запозичень свідчать, з одного боку, про те, що ойконімічний прошарок,
незважаючи на свою стійкість та камерність, все-таки допускає потрапляння
до свого складу іншомовних елементів. Проте, з іншого боку, з огляду
на значну перевагу етимологічних гібридів (87%) ойконімія не здає своїх позицій,
як дещо "закритого" лексичного шару.
Відомо, що потрапивши в мову, запозичення асимілюються. Розрізняють
фонетичну, графічну, граматичну та лексичну асиміляції. Фонетичну та графічну
асиміляції можна спостерігати в кожному ойконімі з огляду на його
давність і, відповідно, на підпорядкування його фонетичним змінам, що проходили
в англійській мові впродовж її розвитку: Burleston ('Burdel's estate'
OFr pers.n. Burdel + ME toun (OE tun)). Прикладом граматичної асиміляції
французьких елементів в ойконімах є повна втрата французького елементу,
а саме артиклю, наприклад Bow ('the bow' referring to an arched bridge which
once crossed the river Yeo here: French definite article la + ME bogh (OE boga)),
або ж втрата лише одного елементу Roche ('rock': Fr definite article la + roche).
У процесі історичного розвитку Англії вплив французької мови на англійську
був значним. Таким чином запозичення є визначною рисою її словникового
складу, що знайшов свій відбиток навіть у такому закритому прошарку
лексики, як топоніми і, безпосередньо, ойконіми. Французький елемент
прослідковується у назвах, що представлені лексичними запозиченнями та