31 - Свобода
31 - Свобода
31 - Свобода
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
сМа. ' Л Ь а жжштж<br />
Головний<br />
в'їзд до садиби.<br />
Влітку 1948 року вихованців Старокостянтинівського<br />
дитячого будинку, в якому мене<br />
утримували, доки мама відбувала покарання в<br />
Сибіру, вивезли до старого маєтку в селі Самчиках<br />
на оздоровлення. Ми спали у розкішній<br />
залі великого палацу, але мало цікавилися<br />
його оздобленням. Хібащо алабастрові троянди<br />
на голубому склепінні привертали увагу<br />
хлопчаків, тому що дзвінко розліталися в<br />
друзки від влучних пострілів з рогатки. Нас<br />
більше вабив велетенський сад, в якому дозрівали<br />
ліщина і солодкий дерен, маленькі<br />
„райські яблучка" і незнана з назви, але смачна<br />
садовина. Тепер я вже знаю, що у закладеному<br />
майже на двадцяти гектарах саду росте<br />
понад 150 рідкісних порід дерев і чагарників з<br />
усього світу.<br />
Тепер я значно більше знаю про садибу у<br />
Самчиках завдяки її доглядачеві й охоронцеві<br />
Олесеві Пажимському, який присвятив відновленню<br />
садиби своє життя. Влітку 1948 року він<br />
теж бував серед міських гостей - вихованців<br />
дитячого будинку імені Сталіна, але тоді я<br />
його не зауважив, зайнятий парковою ліщиною,<br />
і лише тепер дізнався, що й сільські ровесники<br />
Олеся розбивали оздоблення палацу,<br />
щоб видобути з нього крейду для школи.<br />
Садиба у Самчиках давня. її заснував гайсинський<br />
полковник Петро Чечель, який купив тут<br />
землі і влаштував на них свою резиденцію.<br />
Було це наприкінці ХУШ століття. Полковник<br />
запросив до свого маєтку відомих будівничих,<br />
скульпторів, малярів, садівників, і вони створили<br />
за кам'яною огорожею білокам'яне диво.<br />
Вірогідним архітектором ансамблю був Якуб<br />
Кубіцький, який будував Бельведер у Варшаві.<br />
Для садиби обрано стиль „ампір", заснований<br />
на традиціях античної архітектури. За час<br />
існування садиби вона не зазнала змін, тому інтер'єр<br />
палацу є єдиною пам'яткою такого роду<br />
в архітектурній спадщині України. Велика червона,<br />
Кругла голуба і Римська парадні залі,<br />
японський кабінет, китайський павільйон з<br />
флюґером від 1814 року - усе це дотепер вражає<br />
красою. Крім уже згаданого саду, є ще й<br />
парк, автором якого був ірляндець Діонісій<br />
МакКлер.<br />
Багата історія життя в садибі. За Чечелів у<br />
ній діяла музична школа, була симфонічна<br />
оркестра, ставилися опери, балети і драми,<br />
відбувалися фолкльорні концерти. Після<br />
польського повстання 1863 року садибу конфіскували<br />
і її купив історик 1. Угрімов, гостями<br />
якого були професор історії М. Cropo–<br />
женко, український економіст 1. Янжул, редактор<br />
журналу „Вісник Европи" М. Стасюлевич,<br />
інші відомі особи. У парку провадили<br />
дослідження професор Київського університету<br />
О. Липа, архітектор 1. Косаревський,<br />
доктор біології В. Гарбуз та інші.<br />
За радянського часу садибу віддали під житло,<br />
тут містилися управління радгоспів (сільських<br />
державних господарств), обласна дослідна<br />
сільськогосподарська станція. Тепер садибу<br />
проголошено державним заповідником. Олесь<br />
Пажимський підготував фотоальбом-розпо-<br />
Загальний вигляд палацу<br />
Вхід до палацу від парку.<br />
відь про цю пам'ятку архітектури, але покищо<br />
не має спонзора для такого видання, тому я попросив<br />
його надіслати кілька світлин зі садиби<br />
в селі Самчиках Хмельницької области.<br />
Левко Хмельковський<br />
Фото: Олесь Пажимський<br />
Повз садибу біжить ріка Случ. Китайський павільйон.