06.09.2014 Views

31 - Свобода

31 - Свобода

31 - Свобода

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

RLUPRLNЩ ЛІІСГАІУГИ 1 ІУІУІИ І ЬЦ 1 ОА<br />

Іван Дзюба -<br />

Герой України<br />

КИЇВ. - 26 липня Президент<br />

України Леонід Кучма за визначні<br />

трудові досягнення, заслуги<br />

перед Україною у розбудові її<br />

державности та відродженні національної<br />

духовности своїм Указом<br />

присвоїв звання Героя України,<br />

з врученням ордену Держави,<br />

Іванові Дзюбі - академікові-секретареві<br />

відділення літератури,<br />

мови і мистецтвознавства Національної<br />

Академії Наук.<br />

Іван Дзюба народився 27 липня<br />

19<strong>31</strong> року на Донбасі. У 1972<br />

році арештований і наступного<br />

року засуджений до 5 років позбавлення<br />

волі „за антирадянську<br />

діяльність". У 1973 році помилуваний<br />

з огляду на протести<br />

світової громадськости. Його<br />

книжка „Інтернаціоналізм чи русифікація?"<br />

була перекладена<br />

багатьма мовами світу.<br />

Концерти В. Ярцева у Австралії<br />

МЕЛЬБУРН. - 26 червня композитор-співак<br />

з Дніпропетровська<br />

Володимир Ярцев дав концерт для<br />

членів клюбу старших громадян.<br />

У програмі були власні композиції<br />

різного жанру. Володимир Ярцев<br />

також неабиякий піяніст, він сам<br />

грає до свого співу. І на додаток -<br />

чудовий імітатор духових інструментів<br />

- трубки-сурми, тромбонів<br />

та інших. Голова управи Іван Кирлик<br />

подякував мистцеві та вручив<br />

йому подарунок.<br />

Касіян Косенко<br />

^ ^ ^<br />

ВІКТОРІЯ. - Концерт В. Ярцева<br />

відкрив голова громади Мирослав<br />

Сліпецький. Лагідний тембр голосу,<br />

добра дикція, прекрасні мелодії<br />

композитора до слів відомих<br />

поетів Якова Кухаренка, Романа<br />

Купчинського, Ніни Калюжної,<br />

Бориса Дніпрового, Атени Пашко,<br />

Дмитра Павличка, Лесі Степовички<br />

провадили слухачів рідною<br />

землею, широкими степами, золотими<br />

житами, під стріху до отчої<br />

хатинки, під рідні ясени, до цвіту<br />

матіоли, вели маршем козацькими<br />

шляхами, до звеличення України й<br />

української символіки.<br />

Приємною несподіванкою була<br />

композиція „Я вернусь", створена<br />

в Мельбурні на слова Божени Коваленко.<br />

Вітали мистця і дякували<br />

за концерт Орися Стефин від присутніх<br />

і членів управи місцевої<br />

громади, Божена Коваленко від<br />

відділу Союзу Українок ім. Л.<br />

Українки.<br />

Олена Рябченко<br />

Jfc ^ ^<br />

СІДНЕЙ. - 8 липня в залі Дому<br />

молоді відбувся авторський концерт<br />

Володимира Ярцева. Присутні<br />

почули 28 його пісень, дві інструментальні<br />

п'єси, французьку<br />

пісню „Опале листя". У виконанні<br />

Марічки Галабурди-Чигрин прозвучали<br />

пісні Володимира Ярцева .<br />

Виступ квартету жіночого ансамблю<br />

„Суцвіття" (Оксана Василик-<br />

Рогатин, Тереза Бутилевич, Ліда<br />

Кабан, Галя Кузик), у супроводі<br />

на акордеоні Ігоря Клайберта, доповнив<br />

програму.<br />

Концерт закінчився піснями<br />

композитора В. Ярцева, написаними<br />

ним на слова Дмитра Павличка<br />

„Україно моя" (приспів співали з<br />

композитором жіночий квартет і<br />

Марічка Чигрин) та Лесі Степовички<br />

- „Гимн українському тризубові".<br />

Голова Об'єднання українських<br />

громад Ярослав Дума подякував<br />

композиторові В. Ярцевому<br />

за чудові твори.<br />

Після концерту відбулася зустріч<br />

членів куреня Козацтва ім.<br />

Князя Данила Галицького з композитором<br />

В. Ярцевим у Домі Молоді.<br />

Отаман Вільного козацтва<br />

Юрій Денисенко та Генеральний<br />

консул України Василь Корзаченко<br />

відзначили, що концерт був<br />

присвячений 10-ій річниці Незалежности<br />

України.<br />

Степан Терлецький<br />

НОВІ ВИДАННЯ<br />

Новітня історія Україна сповнена<br />

зусиль провідних діячів, усієї<br />

громади, спрямованих на врятування<br />

молоді як від фізичного<br />

знищення, так і спотворення її свідомости<br />

чужими ідеологіями. Про<br />

це йдеться також у нових книжках,<br />

надісланих до бібліотеки<br />

„Свободи" - спогадах Тимоша Білостоцького<br />

та історії дивізія „Галичина"<br />

Андрія Боляновського.<br />

Тиміш Білостоцький („Cnora–<br />

ди". Накладом Братства кол. вояків<br />

1-ої УД УНА. 2000) провідною<br />

темою книжки обрав історію створення<br />

в 1944 році за німецької влади<br />

в Галичині ВСУМ - Виховних<br />

спільнот української молоді. Відступаючи<br />

з України, німці забирали<br />

молодь до своїх допоміжних<br />

військових формацій протилетунської<br />

оборони, тому Український<br />

Центральний комітет розгорнув<br />

свою виховну діяльність серед МОбілізованих<br />

юнаків та дівчат, щоб<br />

забезпечити їм батьківську опіку.<br />

Уповноваженими до цієї роботи<br />

були призначені проф. Тиміш Білостоцький<br />

і журналістка Ольга<br />

Кузьмович. Серед молоді працювали<br />

також професори Зенон Зелений,<br />

Северин Левицький, Олександер<br />

Бережницький, о. мітрат<br />

Василь Лаба, о. Сагайдаківський,<br />

о. Северин Сапрун, д-р Мак, ряд<br />

інших. На важких воєнних шляхах<br />

ці виховники спромоглися ВІДВІД-<br />

Військові формування, які рятували українську молодь<br />

увати Краків і Відень, Криницю і<br />

Пряшів, Кошиці і Братиславу,<br />

Берлін і Лінц, багато інших міст,<br />

де перебувала українська молодь.<br />

І скрізь вони усвідомлювали і захищали,<br />

допомагали матеріяльно і<br />

підтримували морально, щоб зберегти<br />

молоду порость для дальшого<br />

служіння українській справі.<br />

Проблеми поставали найрізноманітніші.<br />

У таборах примусової праці,<br />

наприклад, як з'ясувала Ольга<br />

Кузьмович, тисячі українських дівчат<br />

практично голодували в бараках.<br />

На летовищах не тільки<br />

принижували національну гідність<br />

молодих українців, а й били юнаків.<br />

На хемічних заводах дівчата,<br />

працюючи по 10 годин, були змушені<br />

переносити важкі скрині з вибухівкою.<br />

Багато дівчат зголошувалися<br />

до служби медичними сестрами<br />

в українських формаціях,<br />

а потрапили санітарками до німецьких<br />

шпиталів. У таких випадках<br />

уповноважені до роботи з молоддю<br />

зголошували протест до<br />

вищої німецької влади.<br />

Автор спогадів розповідає, що<br />

влітку 1944 року в Німеччині існувало<br />

17 національних молодіжних<br />

угруповань, серед яких найбільшою<br />

була російська - 14 тисяч.<br />

Українців було 10 тисяч, лотишів<br />

- 7 тисяч, білорусів - 3200, литовців<br />

- 1200, естонців - 1100, а також<br />

у меншій чисельності були<br />

італійці, греки, татари та інші.<br />

Книжка молодого історика Андрія<br />

Боляновського „Дивізія „Галичина"<br />

(Львів. 2000. 1 тис. прим.<br />

525 стор.) розповідає про історію<br />

цього військового з'єднання. Його<br />

поява теж була викликана не тільки<br />

наміром утворити зародок<br />

регулярного українського війська,<br />

а й вберегти молодь від мобілізації<br />

до Червоної армії, що наближалася<br />

зі сходу. Проф. Степан Горак<br />

писав з цього приводу: „Перспектива,<br />

що Червона армія знову „визволить"<br />

їх, причинилась великою<br />

мірою до рішення українців взяти<br />

зброю від нацистської Німеччини".<br />

Виявом піклування про формування<br />

національного і духовного<br />

світогляду молоді було те, що<br />

вишкіл з нею проводили поряд з<br />

німцями також українські старшини,<br />

а до пастирського служіння<br />

були делеговані численні священики-капеляни.<br />

Навчальні матеріяли<br />

і звернення командування видавалися<br />

двома мовами - німецькою<br />

та українською. Прикметним<br />

було й те, що стосовно дивізії та її<br />

вояків не застосовувалося визначення<br />

„есесівці", хоча формально<br />

дивізія належала до „зброї СС".<br />

Українська дивізія не була самітньою:<br />

воювати проти СССР на боці<br />

Німеччини зголосилося 300 тисяч<br />

осіб багатьох національностей.<br />

На жаль, бойові дії під Бродами<br />

з ряду причин завершилися розгромом<br />

української дивізії. Війська<br />

Червоної армії мали значну<br />

перевагу в чисельності і техніці.<br />

Німецькі старшини у багатьох випадках<br />

вже не мали запалу до самовідданої<br />

боротьби. Українська<br />

дивізія була змушена 15 липня<br />

1944 року зайняти залишені без<br />

війська, необлаштовані позиції й<br />

відразу стати до бою. Стрільці<br />

мужньо відбивали удари ворога,<br />

але вже на п'ятий день боїв, 20<br />

липня 1944 року, ХШ корпус вермахту,<br />

а з ним українська дивізія<br />

були оточені. Тільки третина вояків<br />

пробилася з кільця і частина з<br />

них пішла в УПА. Переважна<br />

більшість полонених Червоною армією<br />

була розстріляна на місці.<br />

У книжці докладно простежено<br />

дальшу історію цього та інших<br />

формувань УНА. Після війни дивізійникам<br />

довелося витримати ще<br />

один „наступ" керівництва СССР,<br />

яке намагалося домогтися від союзників<br />

передання українських вояків<br />

Радянському Союзові. Заступник<br />

голови уряду УРСР Микола<br />

Бажан, представник СРСР в<br />

ООН Андрій Вишинський, інші<br />

особи з високих трибун домагалися<br />

видання українців. Не маючи<br />

успіху в цій справі, СРСР почав<br />

кампанію з дискредитації дивізії в<br />

очах світової громадськости. Проте<br />

і цей намір не вдався. Українці<br />

перебували в полоні в Італії, Англії,<br />

а згодом дісталися до Канади,<br />

інших країн, де й залишилися.<br />

Цим було досягнуто великого<br />

успіху у боротьбі за рятування<br />

української молоді. Адже до<br />

СРСР було примусово повернуто<br />

латвійську дивізію, козацькі підрозділи<br />

генерала Краснова, дивізії<br />

Російської визвольної армії генерала<br />

Власова, українські допоможні<br />

молодіжні підрозділи при<br />

вермахті та ін. Багато хто з цих<br />

людей покінчив самогубством,<br />

щоб не повертатися до СРСР, інші<br />

зазнали жорстоких репресій. З<br />

тих, хто залишився на Заході, виросло<br />

чимало відомих діячів<br />

української діаспори, борців за визволення<br />

України.<br />

У книжці підкреслено спільність<br />

світогляду молоді, яка воювала у<br />

складі УПА і дивізії „Галичина".<br />

Автор пише: „За час перебування<br />

в дивізії її українські вояки сповідували<br />

свої військово-політичні ідеали,<br />

керуючись тими самими ідеалістичними<br />

засадами, молодечим<br />

романтизмом та традиціями визвольної<br />

боротьби 1917-1920 років,<br />

яких дотримувалися й українські<br />

повстанці. З вояками УПА дивізійних<br />

українських стрільців та офіцерів<br />

розділяли не стратегічна мета,<br />

яка була для них єдиною, - відновлення<br />

української державности, - а<br />

лише різні шляхи, котрі вони обирали<br />

для досягнення цієї мети".<br />

Отже, після прочитання обох<br />

історичних видань виникає логічний<br />

висновок про те, що попри<br />

суто мілітарні завдання дивізія<br />

„Галичина" і допоміжні молодіжні<br />

формування вермахту<br />

були дійовим засобом рятування<br />

української молоді призовного<br />

віку і виховання її в дусі українського<br />

патріотизму. Так, були<br />

чималі жертви... Але уся війна<br />

була сповнена жертв, а молодь,<br />

залишена радянському режимові,<br />

зазнала б ще більших втрат.<br />

І не тільки фізичних...<br />

Книжки можна придбати у референта<br />

зв'язків Крайової управи<br />

Братства кол. вояків 1-ої УД УНА<br />

за адресою: Yuri Ferencevych, 10<br />

Bond St., Jeresy City, NJ 07306. Ціна<br />

з пересилкою: книжка проф. Тимоша<br />

Білостоцького - 9 дол., Андрія<br />

Боляновського - 18 долярів.<br />

Ж X.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!