Читайте також частину книжки (PDF). - Свобода

ЯК ФОРМУВАВСЯ СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО ЕМІГРАНТА В АМЕРИЦІ 25
Навіть дуже культурні й людяні американці типу таких як
Виліем Ален Гвайт (William Allen White) обстоювали вищість
анґльо-саксонської раси і визнавали, що тільки вона одна вміє собою
правити, що вона одна має правити світом та що вона одна
є вибраним народом, що таке є її призначення і що так має бути. 1,1
Згідно з тим, нащадки тих, що перші висіли в Плимут на
американський беріг, вважали себе законними господарями краю.
Вони обстоювали, що їхня мова має бути мовою краю, а їхні
ідеали і їхні моральні засади мають бути приняті тими, що схочуть
на тій землі осісти.
На таких пришельців як український іміґрант гляділи ті, що
походили з анґльо-саксонської раси, як на тих, що їм треба дати
тут можність жити. Це повинно бути, на їх думку, для тих іміґрантів
вповні вистарчальним, бож вони того не мали в своїм
ріднім краю.
Треба признати, що перше покоління таких іміґрантів, як
наші українські, це все спершу приймало мовчки, бо і так тих
справ не розуміло. Подібно, як не розуміло, що це за край і які
тут родинні звязки, коли тут за один тільки рік (1888) статистика
виказує аж 29,000 розводів, або що тут не допускають до Юнії
(1890 р.) цілого стейту Юта — бо в нім толєроване многоженство.
КРАЙ КОНТРАСТІВ.
Та правда така, що як тепер, так і тоді, годі було пізнати
Америку з книжки чи з оповідань. її треба, як це визнає Кайзерлінґ,
завжди наново „відкривати", і то кожному зокрема. А як це
тяжко мусіло приходити нашому іміґрантові, людині здебільша
сентиментальній, можна уявити собі з того, коли зважимо, що
Кайзерлінґ характеризує Америку як країну без душі. Каже, що
ті люди, що прийшли сюди з Европи, залишили душу в Европі,
а до Америки привезли тільки тіло й тому тільки фізично опановували
Америку, а не дбали про її „душу". Поминаючи того роду
фільософічні міркування, які для нашого іміґранта були недоступні,
він усежтаки був приневолений стикатися тут з деякими
проявами, що мусіли його дивувати. Бо ось у тім багатім краю було
ще в 1900 р. понад б міліонів неграмотних, як виказував перепис,
хоч з державних і приватних джерел видавано величезні суми на
школи і наукові установи. Він теж відчував, як з нього витискають
у фабриці чи детам останній піт при роботі за нужденну заплату,
а з другого боку чув, що власники тих же фабрик сиплять грубими
16
EMPORIA GAZETTE, March 20, 1899:
Only Anglo-Saxons can govern themselves.
...It is the Anglo-Saxon's manifest destiny to go forth as a world
conqueror... This is what fate holds for the chosen people. It is
so written. It is to be.