Читайте також частину книжки (PDF). - Свобода

24 ПРОПАМЯТНА КНИГА
землі якнайскорше замериканізуватись". А ліберальний проповідник
Ф. Г. Райт, як подає в цитованій уже книжці Едвард Корсі,
казав, що „злиття чужинецької крови з американською є цінністю,
бо спинює національне звиріднення". Та зате люди такого
впливового значіння як Елігу Рут (Elihu Root) гляділи на іміґрантів
як на тих варварів, що то колись залили були Рим і довели
до упадку і звиріднення римський нарід.
Та як би не було, анґльо-саксонська раса, яка досі становила
в Америці рішальну перевагу, зачала чутися загроженою в свому
стані посідання, у своїй культурі, бо напливало чимраз більше
іміґрантів з не-нордійської раси. Отже зачали були писати про те,
що в Америці „загибає велика раса", себто раса нордійська.
Не можна тут добачувати нічого дивного з американського
боку, коли 22. листопаду 1908 p., як цитує Е. Корсі, поляк Гнат
Падеревський, відомий світовий пяніст, заявив, що чужинецька
іміґрація загрожує силі і характерові американського народу,
а проф. Лотославський з Москви заповів, що Америка захворіє
на „політичну нестравність", як вона захоче засимілювати чужинецьке
населення.
Для вияснення треба згадати, що тоді прибували до Америки
великі маси народу головно з словянських країв і полудневої Европи,
а в самім тільки 1907 р. прибуло до Америки 1,285,349 чужинців.
Та виринуло зокрема ще й муринське питання. Цеж зачався
тоді еманципаційний рух серед муринів, бо положено основи під
„Normal and Industrial Institute",' що то потім так широко розвинувся.
Залояшв його славний муринський еманципатор Букер Т.
Вашингтон (Booker Т. Washington).
На муринів глядів тоді білий культурний загал менше-більше
так, як це подає Вен Лун, що каясе, що в теорії тим чорним, жовтим
чи мідяної краски істотам треба признати право на ашття.
А в практиці можнаб це визнати тільки тоді, якщо вони знатимуть
„своє місце" і 'будуть займатися тільки чищенням чобіт чи пранням
білля для своїх панів. 15
Яке було тоді відношення до муринів, видно найкраще по
тім, що білі робітники не хотіли приймати чорних робітників не
то до робітничої юнії, але навіть до праці. Задля цього одного було
між 1882 і 1898 роком аж 39 страйків з боку білих робітників.
І навіть тоді, коли президент Т. Рузвелт запросив до Білого Дому
на обід муринського провідника Букера Т. Вашингтона, ще злінчовано
214 муринів (роки 1900—1901).
і 5
Theoretically the European and the American recognize the fact that black
and yellow, and copper-colored creatures also have the right to exist. In practice,
however, they prefer such creatures when they „know their place" and shine their
boots for them or do their masters' laundering. (AMERICA, by Hendrik Van Loon,
1927, p. 412).