Читайте також частину книжки (PDF). - Свобода

ЯК ФОРМУВАВСЯ СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО ГМІҐРАНТА В АМЕРИЦІ 15
Frank), пишучи, що Америка це край без радости, та що це ніде
так не впадає в очі як у Ню Йорку. 5
І здається нам далі, що й наш селянин відчував при висіданні
з корабля в Ню Йорку те, що відчув молоденький італійський
іміґрант (пізніший іміґраційний комісар), коли чув, як від його
батька домагалися виказання певної суми грошей: „Що це за світ,
де людей судять по тім, скільки вони мають грошей?" 6
АМЕРИКА НА ПЕРЕЛОМІ.
В часі, коли до Злучених Держав зачали напливати масово
українські іміґранти, наступали в американськім житті величезні
зміни. Америка зачала осідати. Навіть індіян уже спацифіковано
й приковано до осідку. І пропадав той, такий характеристичний
в історії розбудови Америки час, що оспіваний в поезії, описаний
у безчисленних повістях, а тепер ще передаваний інколи на екрані,
коли то популярним був клич „Go West, young man, go West"
(іди на Захід, молодий чоловіче, йди на Захід), коли не могло бути
затісно жити, бо було ще багато вільної землі й коли було ще
для кожного широке поле до розмаху й ІНІЦІАТИВИ. Та тепер „covered
wagon" (критий віз) зачав переходити до історії, а з ним і вандрівка
на „Вести".
Край з відчиненими дверми (open country), що давав кожному
змогу забагатіти, ставав спомином минулого, а з тим спомином
зачала завмирати і славна американська приказка про Америку
як край нагоди — „land of opportunity". Думка, що кожний може
стати міліонером, була вже — байкою. І байкою зачало видаватись
те, що кожний робітник може стати працедавцем. Іншими
словами: стабілізувався новий лад.
Були це часи, коли вже почали загоюватися рани між Полуднем
і Північчю, що так розятрилися були підчас Горожанської Війни.
Тоді вже і хліборобське Полуднє почало упромисловлятися на зразок
Півночі, а ціла Америка зачала набирати характеру промислової
країни. З тим характером давалися заразом відчувати на цілім
житті краю і нові господарські засади: кожний тільки за себе;
успіх за всяку ціну. Згідно з характеристикою Вилсона, цю епоху
знаменує „переміна людей на машини". До цього він додає ще гін
до спеціялізації й поспіху як тих чинників, що цілковито перемінили
„колись такий простий собі світ".
Річ природня, що разом з тим почав змінюватися й американський
характер. Цеж нервовість стала національною хворобою.
s
„America is a joyless land, and nowhere is this so crying—clear as in the
places of New York — Broadway, the „movies", Coney Island — where joy is sought".
(THE NEW YORK WORLD. Arranged by Harold Bruce and Guy Montgomery.
New York, 1927).
6
„What sort of world was this, wheie people were judged by the amount of
money they had?" (IN THE SHADOW OF LIBERTY, by Edward Corsi).