на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її

Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки
Вічну боротьбу життя та смерті автор зображає за допомогою висхідної градації та протиставлення:
l’ombre/l’obscuritè/des ténèbres – la lumière/les grandes clartés, які Леся Українка передає
висхідною градацією, гіперболою й антитезою: у затінку/у темряві/у вічній темряві – світло/дуже
ясне світло, а М. Мінський, окрім указаних тропів, використовує ще метафору: тень/в тени/темнота/
вечные потемки/тьма – огонь/сильный свет; у М. Метерлінка – висхідна та спадна градація й антитеза:
faire du bruit/fait bien du bruit/fait trop de bruit – aucun bruit un silence extraordinaire/un silence de
mort, Леся Українка, як і М. Мінський, використовують адаптацію, заміну підмета для увиразнення
виконавця дії.
Висновки й перспективи подальших досліджень. Будь-який твір мистецтва – це плід авторської
фантазії та певна модель відображення дійсності. Створені авторською уявою образи реальних
людей, місце події, її розгортання покликані передати певну інформацію, викликати відповідні
емоції. Для цього автор вибирає спеціальні лексичні, граматичні та стилістичні засоби, які й характеризують
індивідуальність і неповторність манери написання. Обрані нами приклади свідчать про те,
що для передачі свого авторського задуму: показати неминучість завершення людського життя, існування
реального та ірреального світів, як би ми не хотіли це заперечувати, М. Метерлінк майстерно
застосував стилістичний прийом антитези навколо основних смислових понять: смерть, страх,
(само)обман, темрява, шум. Він використовує одне смислове слово, а всі імпліцитні значення залежать
або від персонажа, який озвучує репліки, або ж від ліво- правостороннього лексичного оточення, яке
і створює особливе стилістичне поєднання. Антитеза, висхідна та спадна градація передають затихання
чи зростання і внутрішнього, і зовнішнього напруження.
Для дослідження адекватності та розбіжностей перекладів ми проаналізували мовні одиниці,
спосіб їх відбору та комбінування, безпосередньо порівнявши оригінал із перекладами. За словами
Р. П. Зорівчак, стиль перекладеного твору в ідеалі – це результат віднайдення у цільовій мові найвдаліших
засобів для вираження змісту, перетворення (а не копіювання!) функцій усіх компонентів
оригіналу [3, 159]. У нашій статті ми відмітили особливі прийоми перетворення у перекладах Лесі
Українки та М. Мінського і Л. Вількіної, зокрема, дотримання стилістичних відповідностей за допомогою
лексико-граматичних трансформацій.
234
Література
1. Аверинцев С. С. Символ. Философский энциклопедический словарь / Аверинцев С. С. – М. : Сов.
энцикл., 1983. – С. 607–608.
2. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы : пер. с слов. / Дюришин Д. – М. : Прогресс,
1972. – 320 с.
3. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Зорівчак Р. П. –
Л. : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.
4. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К. : Академія,
2007. – 752 с.
5. Моклиця М. В. Основи літературознавства : посіб. для студ. / Моклиця М. В. – Т. : Підруч. і посіб.,
2002. – 191 с.
6. Покровский М. М. Избранные работы по языкознанию / Покровский М. М. – М. : АН СССР, 1959. –
382 с.
7. Селиванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Селіванова О. – Полтава : Довкілля-К,
2006. – 716 с.
8. Снігур С. Стан сучасного перекладознавства на Заході / С. Снігур // Всесвіт. – 2003. – № 3–4. –
С. 117−123.
9. Метерлінк М. Неминуча / М. Метерлинк ; пер. Лесі Українки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ae-lib.org.ua/texts/ maeterlinck_lintruse_ua-lu.htm
10. Метерлинк М. Непрошенная / М. Метерлинк ; пер. Н. М. Минского и Л. Н. Вилькиной [Электронный
ресурс]. – Режим доступа : http://az.lib.ru/m/minskij_n_m/text_0010.shtml
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
Статтю подано до редколегії
23.03.2010 р.