на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Науковий вісник Волинського <strong>на</strong>ціо<strong>на</strong>льного університету імені Лесі Українки<br />
Відомим майстром символістського відображення дійсності й досьогодні є французький<br />
письменник, лауреат Нобелівської премії, драматург, поет, есеїст <strong>М</strong>оріс <strong>М</strong>етерлінк. Незважаючи <strong>на</strong><br />
те, що переклади його творів мали з<strong>на</strong>чний вплив <strong>на</strong> український літературний процес, а до його<br />
драматургії у своїх літературних розвідках звер<strong>та</strong>лися свого часу І. Франко, Леся Українка, О. Білецький,<br />
<strong>М</strong>. Рильський, а <strong>та</strong>кож сучасні дослідники Я. Кравець, К. Шахова, <strong>М</strong>. Фріче, нині його<br />
творчість недос<strong>та</strong>тньо вивчається.<br />
На основі сказаного, ми взяли за мету відстежити ті стилістичні засоби, якими слугувався<br />
відомий французький символіст <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк у драмі “L’Intruse”, оскільки саме його вважають<br />
реформатором театру і <strong>драми</strong> зокрема. Окрім того, метою дослідження пос<strong>та</strong>ло порівняння способів<br />
передачі символістського образу в мові перекладів, які здійснили Леся Українка <strong>та</strong> <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський,<br />
оскільки в літературних джерелах немає вказівок <strong>на</strong> існування інших перекладів вказаної <strong>драми</strong>.<br />
А<strong>на</strong>ліз ос<strong>та</strong>нніх досліджень й обґрунтування отриманих резуль<strong>та</strong>тів дослідження. У сучасному<br />
літературоз<strong>на</strong>вчому дискурсі символ трактується як різновид з<strong>на</strong>ка, ме<strong>та</strong>фори, який здатний<br />
заміщувати цілу систему речей чи ідей (Ю. Б. Борєв), бути умовним вираженням ідеального змісту<br />
(Ю. І. Ковалів). За словами С. С. Аверинцева, “символ – це образ, що береться в аспекті своєї з<strong>на</strong>ковості,<br />
і з<strong>на</strong>к, якому властива вся органіч<strong>на</strong> й невичерп<strong>на</strong> багатоз<strong>на</strong>чність образу” [1, 607–608].<br />
О. Селіванова заз<strong>на</strong>чає, що “символ – це естетично канонізова<strong>на</strong> культурно з<strong>на</strong>чима концептуаль<strong>на</strong><br />
структура іншої, ніж первинний зміст реалії чи з<strong>на</strong>ка, понятійної сфери” [7, 537]. Символ як поняття<br />
є об’єктом зацікавлення багатьох дисциплін: філософії, психолінгвістики, семасіології, а <strong>та</strong>кож<br />
літературоз<strong>на</strong>вства, перекладоз<strong>на</strong>вства <strong>та</strong> компаративістики, які заз<strong>на</strong>ли особливого зближення<br />
<strong>на</strong>прикінці ХХ століття. Це потребує поміркованого вибору методології прочи<strong>та</strong>ння того чи іншого<br />
твору. Так, <strong>на</strong>приклад, Д. Дюришин указував <strong>на</strong> особливу роль перекладів для дослідження міжлітературного<br />
процесу <strong>на</strong> основі того, що “виступаючи продуктом міжлітературної комунікації, він у<br />
той же час багато в чому обумовлює і виз<strong>на</strong>чає саму міжлітературну комунікацію” [2, 129]. С. Снігур<br />
заз<strong>на</strong>чає, що “ми перебуваємо в пошуку інтегрованого, міждисциплі<strong>на</strong>рного, різноманітного за методами<br />
й рівнями підходу до пояснення феномену перекладу” [8, 118].<br />
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих резуль<strong>та</strong>тів дослідження. Ще <strong>на</strong><br />
початку розвитку семасіології академік <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. Покровський писав, що слова <strong>та</strong> їхні з<strong>на</strong>чення живуть<br />
“не окремим один від одного життям”, а незалежно від <strong>на</strong>шої свідомості об’єднуються “у різні<br />
групи, причому основою для групування слугує схожість або пряма протилежність за основним з<strong>на</strong>ченням”<br />
[6, 82].<br />
Відомий французький лінгвіст Ш. Баллі вважав протис<strong>та</strong>влення логічних понять природним<br />
<strong>на</strong>хилом людського розуму і відз<strong>на</strong>чав, що у свідомості людини абстрактні поняття закладені<br />
парами, причому кожне зі слів <strong>та</strong>кої пари завжди <strong>та</strong>к чи і<strong>на</strong>кше викликає уявлення про інше.<br />
У драмі “L’Intruse” <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк викорис<strong>та</strong>в протис<strong>та</strong>влення як один із прийомів, щоб передати<br />
образ смерті, невидимий, але відчутний, смерті очікуваної із разом з тим небажаної, непроханої,<br />
неминучої, який викликає загострені, пригнічені, без<strong>на</strong>дійні почуття однієї сім’ї перед існуванням<br />
потойбічного світу. <strong>М</strong>айстерність автора, як і майстерність перекладачів, полягає у виборі конкретних<br />
мовних засобів для передачі і абстракних, і конкретних понять, які обрані спеціально для<br />
втілення основного задуму і які мож<strong>на</strong> окреслити форма<strong>та</strong>ми: 1) переживання персо<strong>на</strong>жів, їхній<br />
емоційний с<strong>та</strong>н; 2) взаємовідносини між чле<strong>на</strong>ми родини; 3) інтер’єр; 4) <strong>на</strong>вколишнє оточення. Саме<br />
вказані поняття розкривають дуалістичну сутність людського існування і саме їм <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк<br />
приз<strong>на</strong>чив важливу функцію, що ми й проа<strong>на</strong>лізуємо в <strong>на</strong>шій с<strong>та</strong>тті (див. <strong>та</strong>бл. 1).<br />
Таблиця 1<br />
Переживання персо<strong>на</strong>жів, їхній емоційний с<strong>та</strong>н<br />
Maurice Maeterlinck<br />
Леся Українка<br />
Н. <strong>М</strong>инский, Л. Вильки<strong>на</strong><br />
“L’Intruse”<br />
“Неминуча”<br />
“Непрошен<strong>на</strong>я”<br />
1 2 3<br />
Le père: Il ne faut plus avoir Батько: Нема чого турбува- Отец: Не волнуйтесь!<br />
d’inquètudes. Il n’y a plus<br />
de danger…<br />
тись більше. Тепер безпечно... Опасность миновала.<br />
Le père: ... nous pouvons être Батько: …ми можемо бути Отец: …можно не опасаться…<br />
tranquilles...<br />
спокійними…<br />
230<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
Change language