на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
на матеріалі драми М. Метерлінка “l'intruse” та її
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
РОЗДІЛ IV<br />
Теорія і практика перекладу<br />
УДК 811.112.2’25:811.112.2’38 Л. В. Бондарук – кандидат педагогічних <strong>на</strong>ук,<br />
доцент кафедри романських <strong>та</strong> класичних мов<br />
Волинського <strong>на</strong>ціо<strong>на</strong>льного університету<br />
імені Лесі Українки<br />
Взаємодія стилістичних тропів у реалізації символістського образу<br />
(<strong>на</strong> <strong>матеріалі</strong> <strong>драми</strong> <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінка “l’intruse” <strong>та</strong> <strong>її</strong> перекладів)<br />
Роботу вико<strong>на</strong>но <strong>на</strong> кафедрі німецької філології<br />
ВНУ ім. Лесі Українки<br />
<strong>М</strong>е<strong>та</strong> с<strong>та</strong>тті – розкрити роль системоутворюючого центру тропіки авторського задуму під час передачі символістського<br />
образу, а <strong>та</strong>кож дослідити адекватність його відображення <strong>та</strong> перекладу українською й російською<br />
мовами.<br />
Ключові слова: авторський задум, асоціативність сприйняття, адекватність перекладу, стилістичні тропи,<br />
символістський образ, прагматич<strong>на</strong> скерованість тексту.<br />
Бондарук Л. В. Взаимодействие стилистических тропов при реализации символического образа<br />
(<strong>на</strong> материале драмы <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлинка “L’Intruse” и ее переводов). Цель с<strong>та</strong>тьи – раскрыть роль систем<br />
оформирующего центра тропики авторского замысла при передаче символического образа, а <strong>та</strong>кже исследовать<br />
адекватность его отображения и перевода <strong>на</strong> украинский и русский языки.<br />
Ключевые слова: авторский замысел, ассоциативность восприятия, адекватность перевода, стилистические<br />
тропы, символический образ, прагматическая <strong>на</strong>правленность текс<strong>та</strong>.<br />
Bondaruk L. V. Interaction Stylistic Tropes at Realisation of a Symbolical Image (on the Basis of the<br />
Meterlink Drama “L’Intruse”and its Translations). The goal of the article is to discover the role of the trope<br />
systemforming centre of the author’s intention while sharing symbolist image as well as investigate the adequacy of its<br />
representation and translation into Ukrainian and Russian languages.<br />
Key words: author’s intention, perception associativeness, translation adequacy, symbolist image, pragmatical<br />
direction of the text.<br />
Пос<strong>та</strong>новка <strong>на</strong>укової проблеми <strong>та</strong> <strong>її</strong> з<strong>на</strong>чення. Проблема взаємодії стилістичних тропів сьогодні є<br />
недос<strong>та</strong>тньо вивченою, особливо стосовно художніх текстів різних стилів й обсягів, зокрема <strong>драми</strong>.<br />
Драма (грец. drama – дія) – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом,<br />
який розвивається в постійній <strong>на</strong>прузі. Характерними оз<strong>на</strong>ками є відсутність зміни місця, ліній<strong>на</strong><br />
часова послідовність, коротка тривалість [4, 213–214].<br />
За словами <strong>М</strong>. В. <strong>М</strong>оклиці, “драма завжди об’єктивує пережите (віднімає від автора, опосередковує),<br />
а подію суб’єктивізує, <strong>на</strong>сичує емоціями, активним с<strong>та</strong>вленням учасників подій. Драма<br />
зосередже<strong>на</strong> <strong>на</strong> процесі зіткнення, зустрічі суб’єк<strong>та</strong> й об’єк<strong>та</strong>, <strong>на</strong> з’ясуванні стосунків людини і<br />
<strong>на</strong>вколишнього світу. Драма теж має відповідні мистецькі прояви – во<strong>на</strong> тяжіє до з’єд<strong>на</strong>ння умовних<br />
і життєподібних форм (те ж саме у мистецтві загалом здійснив модернізм)” [5,114].<br />
Головним художнім методом модернізму є символізм, який сформувався у Франції <strong>на</strong> рубежі<br />
XIX–XX ст. і сфокусував увагу <strong>на</strong> змалюванні несвідомого в підсвідомому, ідеального, вищого світу<br />
поряд із матеріальним. “Але оскільки вищий світ звичай<strong>на</strong> смерт<strong>на</strong> люди<strong>на</strong> побачити нездат<strong>на</strong>, то й<br />
описати його неможливо, мож<strong>на</strong> лише <strong>на</strong>тякати, вказувати, а робити це мож<strong>на</strong> за допомогою мови<br />
символів. Символістський стиль формується тоді, коли символ с<strong>та</strong>є головним серед усіх зображальних<br />
засобів” [5, 139].<br />
© Бондарук Л. В., 2010<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com<br />
229
Науковий вісник Волинського <strong>на</strong>ціо<strong>на</strong>льного університету імені Лесі Українки<br />
Відомим майстром символістського відображення дійсності й досьогодні є французький<br />
письменник, лауреат Нобелівської премії, драматург, поет, есеїст <strong>М</strong>оріс <strong>М</strong>етерлінк. Незважаючи <strong>на</strong><br />
те, що переклади його творів мали з<strong>на</strong>чний вплив <strong>на</strong> український літературний процес, а до його<br />
драматургії у своїх літературних розвідках звер<strong>та</strong>лися свого часу І. Франко, Леся Українка, О. Білецький,<br />
<strong>М</strong>. Рильський, а <strong>та</strong>кож сучасні дослідники Я. Кравець, К. Шахова, <strong>М</strong>. Фріче, нині його<br />
творчість недос<strong>та</strong>тньо вивчається.<br />
На основі сказаного, ми взяли за мету відстежити ті стилістичні засоби, якими слугувався<br />
відомий французький символіст <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк у драмі “L’Intruse”, оскільки саме його вважають<br />
реформатором театру і <strong>драми</strong> зокрема. Окрім того, метою дослідження пос<strong>та</strong>ло порівняння способів<br />
передачі символістського образу в мові перекладів, які здійснили Леся Українка <strong>та</strong> <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський,<br />
оскільки в літературних джерелах немає вказівок <strong>на</strong> існування інших перекладів вказаної <strong>драми</strong>.<br />
А<strong>на</strong>ліз ос<strong>та</strong>нніх досліджень й обґрунтування отриманих резуль<strong>та</strong>тів дослідження. У сучасному<br />
літературоз<strong>на</strong>вчому дискурсі символ трактується як різновид з<strong>на</strong>ка, ме<strong>та</strong>фори, який здатний<br />
заміщувати цілу систему речей чи ідей (Ю. Б. Борєв), бути умовним вираженням ідеального змісту<br />
(Ю. І. Ковалів). За словами С. С. Аверинцева, “символ – це образ, що береться в аспекті своєї з<strong>на</strong>ковості,<br />
і з<strong>на</strong>к, якому властива вся органіч<strong>на</strong> й невичерп<strong>на</strong> багатоз<strong>на</strong>чність образу” [1, 607–608].<br />
О. Селіванова заз<strong>на</strong>чає, що “символ – це естетично канонізова<strong>на</strong> культурно з<strong>на</strong>чима концептуаль<strong>на</strong><br />
структура іншої, ніж первинний зміст реалії чи з<strong>на</strong>ка, понятійної сфери” [7, 537]. Символ як поняття<br />
є об’єктом зацікавлення багатьох дисциплін: філософії, психолінгвістики, семасіології, а <strong>та</strong>кож<br />
літературоз<strong>на</strong>вства, перекладоз<strong>на</strong>вства <strong>та</strong> компаративістики, які заз<strong>на</strong>ли особливого зближення<br />
<strong>на</strong>прикінці ХХ століття. Це потребує поміркованого вибору методології прочи<strong>та</strong>ння того чи іншого<br />
твору. Так, <strong>на</strong>приклад, Д. Дюришин указував <strong>на</strong> особливу роль перекладів для дослідження міжлітературного<br />
процесу <strong>на</strong> основі того, що “виступаючи продуктом міжлітературної комунікації, він у<br />
той же час багато в чому обумовлює і виз<strong>на</strong>чає саму міжлітературну комунікацію” [2, 129]. С. Снігур<br />
заз<strong>на</strong>чає, що “ми перебуваємо в пошуку інтегрованого, міждисциплі<strong>на</strong>рного, різноманітного за методами<br />
й рівнями підходу до пояснення феномену перекладу” [8, 118].<br />
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих резуль<strong>та</strong>тів дослідження. Ще <strong>на</strong><br />
початку розвитку семасіології академік <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. Покровський писав, що слова <strong>та</strong> їхні з<strong>на</strong>чення живуть<br />
“не окремим один від одного життям”, а незалежно від <strong>на</strong>шої свідомості об’єднуються “у різні<br />
групи, причому основою для групування слугує схожість або пряма протилежність за основним з<strong>на</strong>ченням”<br />
[6, 82].<br />
Відомий французький лінгвіст Ш. Баллі вважав протис<strong>та</strong>влення логічних понять природним<br />
<strong>на</strong>хилом людського розуму і відз<strong>на</strong>чав, що у свідомості людини абстрактні поняття закладені<br />
парами, причому кожне зі слів <strong>та</strong>кої пари завжди <strong>та</strong>к чи і<strong>на</strong>кше викликає уявлення про інше.<br />
У драмі “L’Intruse” <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк викорис<strong>та</strong>в протис<strong>та</strong>влення як один із прийомів, щоб передати<br />
образ смерті, невидимий, але відчутний, смерті очікуваної із разом з тим небажаної, непроханої,<br />
неминучої, який викликає загострені, пригнічені, без<strong>на</strong>дійні почуття однієї сім’ї перед існуванням<br />
потойбічного світу. <strong>М</strong>айстерність автора, як і майстерність перекладачів, полягає у виборі конкретних<br />
мовних засобів для передачі і абстракних, і конкретних понять, які обрані спеціально для<br />
втілення основного задуму і які мож<strong>на</strong> окреслити форма<strong>та</strong>ми: 1) переживання персо<strong>на</strong>жів, їхній<br />
емоційний с<strong>та</strong>н; 2) взаємовідносини між чле<strong>на</strong>ми родини; 3) інтер’єр; 4) <strong>на</strong>вколишнє оточення. Саме<br />
вказані поняття розкривають дуалістичну сутність людського існування і саме їм <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк<br />
приз<strong>на</strong>чив важливу функцію, що ми й проа<strong>на</strong>лізуємо в <strong>на</strong>шій с<strong>та</strong>тті (див. <strong>та</strong>бл. 1).<br />
Таблиця 1<br />
Переживання персо<strong>на</strong>жів, їхній емоційний с<strong>та</strong>н<br />
Maurice Maeterlinck<br />
Леся Українка<br />
Н. <strong>М</strong>инский, Л. Вильки<strong>на</strong><br />
“L’Intruse”<br />
“Неминуча”<br />
“Непрошен<strong>на</strong>я”<br />
1 2 3<br />
Le père: Il ne faut plus avoir Батько: Нема чого турбува- Отец: Не волнуйтесь!<br />
d’inquètudes. Il n’y a plus<br />
de danger…<br />
тись більше. Тепер безпечно... Опасность миновала.<br />
Le père: ... nous pouvons être Батько: …ми можемо бути Отец: …можно не опасаться…<br />
tranquilles...<br />
спокійними…<br />
230<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
РОЗДІЛ IV. Теорія і практика перекладу. 9, 2010<br />
1 2 3<br />
L’oncle: …votre beau-père aime á<br />
nous inquièter inutilement.<br />
L’oncle: ... de rire un peu, sans<br />
avoir peur.<br />
L’oncle: Il est inutile de vous<br />
inquièter.<br />
Le père: Nous ne parlerons pas<br />
trop haut...<br />
Le père: ...si nous faisons trop de<br />
bruit.<br />
L’oncle: Il m’inquièterait plus<br />
que..<br />
L’aїeul: Vous n’avez plus<br />
d’inquiètudes?<br />
L’oncle: Pourquoi donc aurionsnous<br />
des inquiètudes?... Il n’y a<br />
rien? craindre.<br />
L’aїeul: je ne suis pas tranquille.<br />
Дядько: …ваш дідусь любить<br />
<strong>на</strong>с даремно турбувати.<br />
Дядько: посмітись трохи…<br />
Дядько: Зовсім нема чого вам<br />
турбуватись.<br />
Батько: <strong>М</strong>и не будемо <strong>на</strong>дто<br />
голосно говорити…<br />
Батько: …коли здіймемо<br />
гомін.<br />
Дядько: Я б за нього більше<br />
боявся…<br />
Дід: Ви вже не турбуєтесь?<br />
Дядько: А чого б ми мали<br />
турбуватись?<br />
Вже ж нема чого боятись.<br />
Дід: я не спокійний.<br />
Закінчення <strong>та</strong>блиці 1<br />
Дядя: …твой тесть любит зря<br />
волновать <strong>на</strong>с.<br />
Дядя: веселье, не омраченное<br />
страхом.<br />
Дядя: Вы <strong>на</strong>прасно<br />
беспокоитесь.<br />
Отец: <strong>М</strong>ы говорим тихо…<br />
Отец: …если мы заговорим<br />
слишком громко.<br />
Дядя: <strong>М</strong>алыш беспокоит меня<br />
больше…<br />
Дед: Вас больше ничто не<br />
беспокоит?<br />
Дядя: А из-за чего <strong>на</strong>м<br />
беспокоиться?<br />
Нам больше нечего бояться.<br />
Дед: я неспокоен.<br />
Приклади доказують, що внутрішні переживання персо<strong>на</strong>жів автор передає переважно дієсловом<br />
inquiè <strong>та</strong> його похідними: avoir d’inquètudes, s’іnquièter. Проте саме <strong>та</strong>к розкривається основний задум –<br />
показати, що смерть <strong>на</strong>ступає звідусюди, з усіх боків, і кожен з героїв відчуває <strong>її</strong> особливо. Дід уживає<br />
заперечну конструкцію, конс<strong>та</strong>тує власні переживання, що вказує <strong>на</strong> те, що він <strong>на</strong>йсильніше відчуває<br />
<strong>на</strong>ближення смерті, як і те, що життя відходить, забирається від нього. Дядько підтверджує, що саме<br />
дід <strong>на</strong>віює їм усім почуття тривоги, і водночас говорить, що його нині турбують інші переживання, ніж<br />
смерть. Проте і у словах дядька, і у словах батька відз<strong>на</strong>чається висхід<strong>на</strong> градація, яка передає<br />
<strong>на</strong>рос<strong>та</strong>ння емоційного <strong>на</strong>пруження: avoir des inquiètudes – craindre – le danger. На відміну від інших<br />
персо<strong>на</strong>жів, батько вживає антитези: avoir d’inquètudes – être tranquilles; Nous ne parlerons pas trop<br />
haut... – si nous faisons trop de bruit, які підкреслюють його внутрішні протиріччя, небажання прийняти<br />
ірреальний світ.<br />
У перекладах ми бачимо адекватну передачу почуттів персо<strong>на</strong>жів, проте із застосуванням різних<br />
перекладацьких прийомів. Леся Українка дотримується дослівного перекладу. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський використовує<br />
відповідні граматичні трансформації: замі<strong>на</strong> заперечної конструкції <strong>на</strong> <strong>на</strong>казову, уточнення<br />
підме<strong>та</strong>, безособові речення, замі<strong>на</strong> додатка <strong>на</strong> підмет (див. <strong>та</strong>бл. 2) :<br />
Таблиця 2<br />
Взаємовідносини між чле<strong>на</strong>ми родини<br />
Maurice Maeterlinck<br />
Леся Українка<br />
Н. <strong>М</strong>инский, Л. Вильки<strong>на</strong><br />
“L’Intruse”<br />
“Неминуча”<br />
“Непрошен<strong>на</strong>я”<br />
1 2 3<br />
L’aїeul: Ursule, dis-moi la vèritè, Дід: Урсуло, скажи мені Дед: Урсула, ради Бога, скажи<br />
pour l’amour de Dieu!<br />
правду, <strong>на</strong> Бога Святого! мне всю правду!<br />
L’aїeul:Ursule, dis-moi la vèritè. Дід: Урсуло, скажи мені Дед: Урсула, скажи мне всю<br />
La fille ainèe: Mais je vous dis la правду!<br />
правду!<br />
vèritè, grand-père!<br />
С<strong>та</strong>рша дочка: Та вам же С<strong>та</strong>ршая дочь: <strong>М</strong>ы говорим<br />
L’aїeul: Il ne faut pas essayer правду кажуть, дідусю! тебе всю правду, дедушка!<br />
de me tromper.<br />
Дід: Нема чого <strong>на</strong>магатись Дед: Не <strong>на</strong>до меня обма-<br />
L’aїeul: Il ne faut pas essayer обдурити мене.<br />
нывать.<br />
de me tromper; je sais ce que je Дід: Нема чого <strong>на</strong>магатись Дед: Не <strong>на</strong>до меня обманы-<br />
sais!<br />
обдурити мене, я все з<strong>на</strong>ю. вать. <strong>М</strong>еня не проведешь…<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com<br />
231
Науковий вісник Волинського <strong>на</strong>ціо<strong>на</strong>льного університету імені Лесі Українки<br />
232<br />
1 2 3<br />
L’oncle: Alors, croyez-en ceux qui<br />
voient.<br />
L’oncle: Pourquoi irions-nous<br />
vous tromper?<br />
Le père: II faudrait bien vous dire<br />
la vèritè.<br />
L’oncle: A quoi bon se tromper<br />
mutuellement?<br />
Le père: Vous ne pourriez vivre<br />
longtemps dans l’erreur.<br />
L’aїeul: Prèparez-moi á la vèritè!<br />
L’oncle: Mais il n’y a pas de<br />
vèritè!<br />
L’aїeul: II y a longtemps que l'on<br />
me cache quelque chose!... Il y a<br />
trop longtemps qu’on me trompe!<br />
J’attendrai que vous disiez la<br />
vèritè.<br />
L’aїeul: vous m’apprendriez la<br />
vèritè, s’ils n’ètaient pas autour<br />
de vous!.. Et d’ailleurs, je suis sûr<br />
qu’ils vous trompent aussi...<br />
Дядько: Ну, то й ви вірте<br />
видющим.<br />
Дядько: Ну, і <strong>на</strong>що б ми вас<br />
мали дурити?<br />
Батько: Од<strong>на</strong>ково ж<br />
прийшлось би потім вам<br />
сказати правду.<br />
Дядько: Нащо <strong>на</strong>м одне одного<br />
дурити?<br />
Батько: Од вас довго неправда<br />
не сховалась.<br />
Дід: приготуйте мене, щоб я<br />
міг вислухати правду.<br />
Дядько: Та нема жодної<br />
правди!<br />
Дід: Від мене вже давно щось<br />
ховають!.. Надто вже довго<br />
дурили мене!..Я пожду, поки ви<br />
самі скажете мені правду…<br />
Дід: Я з<strong>на</strong>ю, що ви б мені<br />
правду сказали, якби їх не було<br />
коло вас!.. А врешті я певен, що<br />
вони і вас дурять…<br />
Закінчення <strong>та</strong>блиці 2<br />
Дядя: тогда верьте тем, кто<br />
видит.<br />
Дядя: Зачем бы мы с<strong>та</strong>ли вас<br />
обманывать?<br />
Отец: Наш долг – говорить<br />
вам правду.<br />
Дядя: Какой смысл друг друга<br />
обманывать?<br />
Отец: Все равно мы бы не<br />
могли долго держать вас в<br />
заблуждении.<br />
Дед: Подготовьте меня к<br />
правде!<br />
Дядя: Да ведь правды нет!<br />
Дед: Давно уже от меня чтото<br />
скрывают!.. Слишком долго<br />
меня обманывали!.. Я буду<br />
ждать, пока вы откроете мне<br />
правду!<br />
Дед: … если бы не они, вы бы<br />
открыли мне правду!.. К тому<br />
же я уверен, что они и вас<br />
обманывают…<br />
Як видно з прикладів, у драмі <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінка спілкування між чле<strong>на</strong>ми родини, побудуване<br />
<strong>на</strong>вколо антитези “обманювати/говорити правду”, посідає особливе місце. Дід усе відчуває і все з<strong>на</strong>є,<br />
але нічого не бачить. Дядько й батько все бачать, але приховують правду, ніби не хочуть <strong>її</strong> приз<strong>на</strong>ти.<br />
Дочки кажуть правду, але не розуміють того, що відбувається <strong>на</strong>справді.<br />
У перекладах манера спілкування <strong>та</strong> <strong>її</strong> функції передано з певними доповненнями. Так,<br />
<strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський уживає гіперболу для передачі смислового з<strong>на</strong>чення слова “la vèritè”: всю правду,<br />
Леся Українка – літоту: жодної правди. Ключове дієслово “tromper” <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський перекладає еквівалентом,<br />
а Леся Українка – гіперболою “дурити” для того, щоб підсилити <strong>на</strong>міри членів родини<br />
приховати один від одного очевидні речі й водночас приховати власний страх (див. <strong>та</strong>бл. 3).<br />
Таблиця 3<br />
Інтер’єр<br />
Maurice Maeterlinck<br />
Леся Українка<br />
Н. <strong>М</strong>инский, Л. Вильки<strong>на</strong><br />
“L’Intruse”<br />
“Неминуча”<br />
“Непрошен<strong>на</strong>я”<br />
1 2 3<br />
Une lampe allumèe<br />
Лампа горить.<br />
Горит лампа.<br />
Il ne fait pas très claire ici Тут не дуже ясно.<br />
Здесь не особенно светло.<br />
La lampe ne brûle pas bien Лампа щось не добре горить Лампа что-то горит сегодня не<br />
ce soir.<br />
сього вечора.<br />
особенно ярко.<br />
Elle brûle mal depuis<br />
Во<strong>на</strong> тьмяно горить, відколи О<strong>на</strong> с<strong>та</strong>ла плохо гореть после<br />
qu’on a fermè la porte.<br />
вікно зачинили.<br />
того, как закрыли дверь.<br />
Les fenûtres sont-elles ouvertes?<br />
La porte vitrèe est ouverte.<br />
Всі вік<strong>на</strong> одчинені?<br />
Все ли ок<strong>на</strong> открыты?<br />
... ferme la porte.<br />
Шкляні двері одчинені<br />
Стеклян<strong>на</strong>я дверь откры<strong>та</strong>.<br />
… зачини двері.<br />
Затвори дверь.<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
Je ne peux fermer la porte<br />
Nous ne pouvons pas la fermer.<br />
Pourquoi avez-vous èteint la<br />
lumière?<br />
Mais on n’a pas éteint la lumière;<br />
il fait aussi clair qu’auparavant.<br />
Il me semble que la lampe a<br />
baissé.<br />
Я не можу зачинити дверей.<br />
<strong>М</strong>и не можемо зачинити.<br />
Нащо ви згасили світло?<br />
Ніхто його не гасив, <strong>та</strong>к саме<br />
видно, як і перше.<br />
Здається, лампа трошки<br />
пригасла.<br />
РОЗДІЛ IV. Теорія і практика перекладу. 9, 2010<br />
Закінчення <strong>та</strong>блиці 3<br />
Я не могу затворить дверь.<br />
<strong>М</strong>ы не можем ее затворить.<br />
Почему вы погасили огонь?<br />
Никто не гасил. В ком<strong>на</strong>те<br />
светло как прежде.<br />
<strong>М</strong>не показалось, что лампа<br />
не <strong>та</strong>к ярко горит.<br />
Інтер’єр відіграє особливу функцію у драмі. Окрім “змалювання внутрішніх приміщень <strong>та</strong> предметів,<br />
які у них перебувають і безпосередньо оточують персо<strong>на</strong>жів, інтер’єр конкретизує місце події,<br />
допомагає окреслити … психологічний с<strong>та</strong>н” [4, 306]. За допомогою інтер’єра автор показує, що<br />
смерть захоплює територію, огор<strong>та</strong>є все як іззовні, <strong>та</strong>к і всередині будинку. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк використовує<br />
антитезу, протис<strong>та</strong>влення, щоб показати, що для смерті немає перешкод, їй даремно чинити опір,<br />
їй підкоряються <strong>на</strong>віть предмети. Такий прийом слугує авторові яскравим засобом художньої виразності <strong>та</strong><br />
поз<strong>на</strong>ченням протилежності однієї якості, а <strong>та</strong>кож контрастність явищ, які не існують окремо один<br />
від одного, а з’єднуються у <strong>на</strong>шій свідомості в єдине ціле.<br />
Порівнюючи оригі<strong>на</strong>л із перекладами, мож<strong>на</strong> відз<strong>на</strong>чити певні відмінності. Так, у перекладі Лесі<br />
Українки чітко простежується спад<strong>на</strong> градація: лампа горить, не добре горить, тьмяно горить,<br />
лампа трошки пригасла, акцентується увага <strong>на</strong> процес, що вказує <strong>на</strong> відмирання життя. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський,<br />
<strong>на</strong>впаки, використовує градацію, яка одночасно може бути і висхідною, і спадною, і <strong>на</strong>голошує<br />
<strong>на</strong> якість: не особенно светло, светло, не особенно ярко, не <strong>та</strong>к ярко. Запереч<strong>на</strong> конструкція<br />
ніби порівнює два періоди життя: колишнє – світле, яскраве, і теперішнє – не <strong>та</strong>ке яскраве (див. <strong>та</strong>бл. 4).<br />
Навколишнє оточення<br />
Таблиця 4<br />
Maurice Maeterlinck<br />
Леся Українка<br />
Н. <strong>М</strong>инский, Л. Вильки<strong>на</strong><br />
“L’Intruse”<br />
“Неминуча”<br />
“Непрошен<strong>на</strong>я”<br />
1 2 3<br />
il est dans l'ombre<br />
Він у затінку<br />
На него падает тень<br />
il est dans l'obscurit?.<br />
Він у темряві<br />
Он в тени<br />
…toujours ces t?n?bres, ces Завжди ся темрява, ся Вечные потемки, вечные<br />
t?n?bres...<br />
темрява.<br />
потемки…<br />
II distingue les grandes clart?s. Він одрізняє дуже ясне світло Он различает только сильный<br />
Pourquoi avez-vous ?teint la Нащо ви сгасили світло? свет<br />
lumi?re?<br />
Тільки я тут у вічній темряві. Почему вы погасили огонь?<br />
Je suis ici, tout seul, dans des Тільки темрява межи нею і А я один в беспросветной<br />
t?n?bres sans fin!<br />
мною <strong>та</strong> ви всі!..<br />
тьме!<br />
Il n'y a plus que les t?n?bres entre<br />
<strong>М</strong>ежду мною и ею, между<br />
elle et moi, et vous tous.<br />
Буде тут грюкати у хаті!... мною и всеми вами – темно<strong>та</strong>.<br />
II va faire du bruit dans la Хтось клепає косу…<br />
Он поднимет грохот <strong>на</strong> весь<br />
maison!...<br />
дом.<br />
… le bruit d’une faux.<br />
…коса за<strong>на</strong>дто свище… …лязг от<strong>та</strong>чиваемой косы<br />
Од<strong>на</strong>к же я не чую, щоб хто Коса очень громко звенит…<br />
… sa faux fait bien du bruit... йшов.<br />
Ни малейшего шума не<br />
Je n’entends aucun bruit dans les Сі малі двері страх риплять. доносится с<strong>на</strong>ружи.<br />
souterrains.<br />
…cette petite porte fait trop de<br />
Надзвичай<strong>на</strong> тиша.<br />
О<strong>на</strong> скрипит.<br />
bruit;<br />
II y a un silence extraordinaire.<br />
<strong>М</strong>ертва тиша.<br />
Стран<strong>на</strong>я тиши<strong>на</strong>.<br />
… un silence de mort.<br />
<strong>М</strong>ертвая тиши<strong>на</strong>…<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com<br />
233
Науковий вісник Волинського <strong>на</strong>ціо<strong>на</strong>льного університету імені Лесі Українки<br />
Вічну боротьбу життя <strong>та</strong> смерті автор зображає за допомогою висхідної градації <strong>та</strong> протис<strong>та</strong>влення:<br />
l’ombre/l’obscuritè/des ténèbres – la lumière/les grandes clartés, які Леся Українка передає<br />
висхідною градацією, гіперболою й антитезою: у затінку/у темряві/у вічній темряві – світло/дуже<br />
ясне світло, а <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський, окрім указаних тропів, використовує ще ме<strong>та</strong>фору: тень/в тени/темно<strong>та</strong>/<br />
вечные потемки/тьма – огонь/сильный свет; у <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінка – висхід<strong>на</strong> <strong>та</strong> спад<strong>на</strong> градація й антитеза:<br />
faire du bruit/fait bien du bruit/fait trop de bruit – aucun bruit un silence extraordinaire/un silence de<br />
mort, Леся Українка, як і <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інський, використовують адап<strong>та</strong>цію, заміну підме<strong>та</strong> для увиразнення<br />
вико<strong>на</strong>вця дії.<br />
Висновки й перспективи подальших досліджень. Будь-який твір мистецтва – це плід авторської<br />
фан<strong>та</strong>зії <strong>та</strong> пев<strong>на</strong> модель відображення дійсності. Створені авторською уявою образи реальних<br />
людей, місце події, <strong>її</strong> розгор<strong>та</strong>ння покликані передати певну інформацію, викликати відповідні<br />
емоції. Для цього автор вибирає спеціальні лексичні, граматичні <strong>та</strong> стилістичні засоби, які й характеризують<br />
індивідуальність і неповторність манери <strong>на</strong>писання. Обрані <strong>на</strong>ми приклади свідчать про те,<br />
що для передачі свого авторського задуму: показати неминучість завершення людського життя, існування<br />
реального <strong>та</strong> ірреального світів, як би ми не хотіли це заперечувати, <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлінк майстерно<br />
застосував стилістичний прийом антитези <strong>на</strong>вколо основних смислових понять: смерть, страх,<br />
(само)обман, темрява, шум. Він використовує одне смислове слово, а всі імпліцитні з<strong>на</strong>чення залежать<br />
або від персо<strong>на</strong>жа, який озвучує репліки, або ж від ліво- правостороннього лексичного оточення, яке<br />
і створює особливе стилістичне поєд<strong>на</strong>ння. Антитеза, висхід<strong>на</strong> <strong>та</strong> спад<strong>на</strong> градація передають затихання<br />
чи зрос<strong>та</strong>ння і внутрішнього, і зовнішнього <strong>на</strong>пруження.<br />
Для дослідження адекватності <strong>та</strong> розбіжностей перекладів ми проа<strong>на</strong>лізували мовні одиниці,<br />
спосіб їх відбору <strong>та</strong> комбінування, безпосередньо порівнявши оригі<strong>на</strong>л із перекладами. За словами<br />
Р. П. Зорівчак, стиль перекладеного твору в ідеалі – це резуль<strong>та</strong>т від<strong>на</strong>йдення у цільовій мові <strong>на</strong>йвдаліших<br />
засобів для вираження змісту, перетворення (а не копіювання!) функцій усіх компонентів<br />
оригі<strong>на</strong>лу [3, 159]. У <strong>на</strong>шій с<strong>та</strong>тті ми відмітили особливі прийоми перетворення у перекладах Лесі<br />
Українки <strong>та</strong> <strong>М</strong>. <strong>М</strong>інського і Л. Вількіної, зокрема, дотримання стилістичних відповідностей за допомогою<br />
лексико-граматичних трансформацій.<br />
234<br />
Література<br />
1. Аверинцев С. С. Символ. Философский энциклопедический словарь / Аверинцев С. С. – <strong>М</strong>. : Сов.<br />
энцикл., 1983. – С. 607–608.<br />
2. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы : пер. с слов. / Дюришин Д. – <strong>М</strong>. : Прогресс,<br />
1972. – 320 с.<br />
3. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (<strong>на</strong> <strong>матеріалі</strong> англомовних перекладів української прози) / Зорівчак Р. П. –<br />
Л. : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.<br />
4. Літературоз<strong>на</strong>вчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К. : Академія,<br />
2007. – 752 с.<br />
5. <strong>М</strong>оклиця <strong>М</strong>. В. Основи літературоз<strong>на</strong>вства : посіб. для студ. / <strong>М</strong>оклиця <strong>М</strong>. В. – Т. : Підруч. і посіб.,<br />
2002. – 191 с.<br />
6. Покровский <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. Избранные работы по языкоз<strong>на</strong>нию / Покровский <strong>М</strong>. <strong>М</strong>. – <strong>М</strong>. : АН СССР, 1959. –<br />
382 с.<br />
7. Селиванова О. Сучас<strong>на</strong> лінгвістика : термінологіч<strong>на</strong> енциклопедія / Селіванова О. – Пол<strong>та</strong>ва : Довкілля-К,<br />
2006. – 716 с.<br />
8. Снігур С. С<strong>та</strong>н сучасного перекладоз<strong>на</strong>вства <strong>на</strong> Заході / С. Снігур // Всесвіт. – 2003. – № 3–4. –<br />
С. 117−123.<br />
9. <strong>М</strong>етерлінк <strong>М</strong>. Неминуча / <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлинк ; пер. Лесі Українки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :<br />
http://ae-lib.org.ua/texts/ maeterlinck_lintruse_ua-lu.htm<br />
10. <strong>М</strong>етерлинк <strong>М</strong>. Непрошен<strong>на</strong>я / <strong>М</strong>. <strong>М</strong>етерлинк ; пер. Н. <strong>М</strong>. <strong>М</strong>инского и Л. Н. Вилькиной [Электронный<br />
ресурс]. – Режим доступа : http://az.lib.ru/m/minskij_n_m/text_0010.shtml<br />
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com<br />
С<strong>та</strong>ттю подано до редколегії<br />
23.03.2010 р.
Change language